Цифрова трансформація як філософський феномен: переосмислення етики та естетики в умовах домінування штучного інтелекту

Abstract

Штучний інтелект перестав бути лише інструментом обчислення і дедалі більше функціонує як культурно-нормативне середовище, що формує режими видимості, розподіляє увагу та впливає на етичні судження. Виявлено, що у таких середовищах форма подання інформації – інтерфейс, мова підказок, композиція екрану – не є «оболонкою», а діє як інфраструктура довіри, яка підсилює або послаблює відповідальність, прозорість та справедливість. Метою дослідження є концептуальна та процедурна інтеграція етичних і естетичних вимірів у життєвому циклі систем штучного інтелекту, зокрема обґрунтування інструменту оцінювання E²-Framework (Ethical–Aesthetic Integration), що переводить принципи відповідальності, підзвітності та справедливості у перевірювані кроки проєктування, тестування та експлуатації, водночас задаючи вимоги до форми подання невизначеності, маркування синтетичності та семіотики ризику.