Наукова спадщина Павла Балицького в галузі книгознавства та історії української книги

Abstract

Мета роботи. Вивчення наукового доробку Павла Олександровича Балицького на ниві українського книгознавства. Методологія базується на використанні аналізу, синтезу, порівняльно-історичного, типологічного методів, а також залученні методів біографістики та біоісторіографії. Наукова новизна. На підставі комплексного аналізу різних джерел (архівні матеріали, опубліковані персональні праці, мемуари та сучасна література про життя й діяльність ученого) вперше з’ясовано внесок П. Балицького в розвиток української книгознавчої науки 1920-их рр. Висновки. Найвагомішим здобутком П. Балицького стали студії в галузі історії книги, що значною мірою заклали основи для монографічного опрацювання тоді ще практично не дослідженого українського друкарства першої половини ХІХ ст. Подібно до більшості свої колег дослідник був позитивістом й зосереджував особливу увагу на окремих фактах і дрібних деталях задля відтворення широкої панорами історії української книги конкретного періоду. Основну увагу П. Балицький зосереджує на видавничій справі та мистецтві книги, яке він ототожнював з ілюструванням, художнім конструюванням і поліграфічним виконанням. Такі інтереси могли бути викликані насамперед його великим видавничим досвідом і викладацькою роботою в Київському художньому інституті. З іншого боку, питання книжного репертуару й особливо розповсюдження книги розглядалися ним епізодично. Завдячуючи високому рівню наукового аналізу, інформаційній насиченості, наявності широких узагальнень, міждисциплінарному підходу, відмові від вульгарно-соціологічних інтерпретацій, «Етюди з історії української книги» й до сьогодні продовжують зберігати свою наукову вартість. Важливим джерелом залишаються також спогади П. Балицького про Г. Нарбута, присвячені головним чином висвітленню співробітництва майстра книжкової графіки з видавничим товариством «Друкарь». Питання читацької аудиторії не були пріоритетним для П. Балицького, хоча він цікавився ними не лише з педагогічно-просвітницькою метою, а і для задоволення власних комерційних інтересів як видавця.