Гендерний вимір професійної діяльності: порівняльний аналіз

Abstract

Дослідження гендерних відмінностей у професійній діяльності в Україні виявило суттєві диспропорції, що впливають на професійну реалізацію обох статей. Аналіз показав, що гендерні відмінності проявляються у всіх аспектах трудової діяльності – від початкового вибору професії до кар’єрного просування, стилю керівництва, рівня оплати праці та впливу соціальних стереотипів. Жінки значно частіше вибирають традиційно «жіночі» сфери (освіта, медицина, соціальна робота), що зумовлено як внутрішніми упередженнями, так і зовнішніми соціальними бар’єрами. Чоловіки, своєю чергою, домінують у технічних галузях (інженерія, IT, будівництво), що підтверджує факт тривалої професійної сегрегації. Особливу увагу привертає проблема «скляної стелі»: жінки, незважаючина високу кваліфікацію, стикаються з істотними перешкодами у кар’єрному зростанні, особливо на рівні топ-менеджменту. Гендерний розрив у заробітній платі, який у 2024 р. становив 18,6%, є одним із найбільш яскравих проявів нерівності. Цікавим винятком виступає медіасфера, де спостерігається відносний гендерний баланс (58% працівників та 51% керівників – жінки). Дослідження виявило глибоко вкорінені стереотипи: 60% опитаних молодих людей уважають професії гендерно специфічними. Це призводить до самовідтворення нерівності через механізми соціалізації. Для подолання цих проблем запропоновано комплекс стратегій, включаючи цілеспрямовану політику зменшення розриву в оплаті праці до 13,6% до 2030 р., програми підтримки жіночого лідерства та інформаційні кампанії з руйнування стереотипів. Окремо досліджено проблему професійного вигорання, яке має гендерно специфічні прояви: для жінок характерне подвійне навантаження (професійні та домашні обов’язки), тоді як чоловіки частіше страждають від тиску соціальних очікувань. Результати ґрунтуються на даних авторитетних джерел (Мінекономіки, UN Women, ПРООН) та включають аналіз динаміки змін за останні роки. Матеріали статті мають практичну цінність для розроблення кадрової політики, програм гендерної рівності та подальших наукових досліджень у галузі соціології праці.

A study on gender differences in professional activity in Ukraine has revealed significant disparities that affect the professional fulfillment of both men and women. The analysis indicated that gender differences are evident in all aspects of work: from the initial choice of profession to career advancement, leadership styles, salary levels, and the influence of social stereotypes. Women are much more likely to choose traditionally «female» fields (education, medicine, social work), which is due to both internal biases and external social barriers. Men, in contrast, predominantly occupy technical f ields (engineering, IT, construction), confirming the reality of ongoing professional segregation. The issue of the «glass ceiling» is particularly noteworthy: despite their high qualifications, women encounter significant obstacles to advancing their careers, particularly at the executive level. The gender pay gap, which was recorded at 18.6% in 2024, is one of the most striking indicators of inequality. An interesting exception is the media sector, where gender representation is relatively balanced (58% of employees and 51% of managers being women). The study revealed deeply rooted stereotypes: 60% of young people surveyed consider professions to be gender-specific. This leads to the self-perpetuation of inequality through socialization mechanisms. To address these issues, a comprehensive set of strategies has been proposed, including targeted policies to reduce the pay gap to 13.6% by 2030, programs supporting women’s leadership, and information campaigns aimed at breaking down stereotypes. The issue of professional burnout, which has gender-specific manifestations, has also been studied: typically, women tend to experience a double burden (balancing both professional and domestic responsibilities), while men more often suffer from the pressure of social expectations. The findings are based on data from reputable sources (the Ministry of Economy, UN Women, and UNDP), and they analyze the dynamics of change over recent years. The materials are of practical value for developing personnel policies, gender equality programs, and further research in the field of labor sociology.