Методика документування та обліку розрахунків у міжнародній торгівлі

Abstract

Міжнародна торгівля передбачає складні транзакції та велику кількість документації для забезпечення точності, відповідності та прозорості при здійснення відповідних операцій. Належне документування та методи бухгалтерського обліку є вирішальними для ефективного управління цими операціями. Саме тому в представленій статті розглянуті основні особливості методик документування та обліку розрахунків при здійснення операцій в межах міжнародної торгівлі. Метою роботи є визначення оптимальної методики документування та обліку розрахунків у міжнародній торгівлі. Основними методами використаними при здійсненні поточного дослідження є: методи аналізу та синтезу для виявлення особливостей міжнародної торгівлі у сучасних умовах цифровізації та трансформаційних змін, а також для аналізу відповідних документарних методик щодо обліку розрахунків при здійсненні торговельної діяльності; методи дедукції та індукції; метод порівняння; логічний метод, а також графічні та табличні методи для наочного представлення окремих результатів дослідження. Так в ході дослідження виявлено наступні поширені методи та типи документації, які використовуються в міжнародній торгівлі: комерційний рахунок-фактура, коносамент, сертифікат походження, пакувальний лист, рахунок-проформа, акредитив (L/C), страхове свідоцтво, ліцензія на імпорт/експорт, сертифікат перевірки та інші. Методи бухгалтерського обліку в міжнародній торгівлі: облік за принципом нарахування:, облік готівки, мультивалютний облік, облік витрат, трансфертне ціноутворення, коди гармонізованої системи (HS) та інше. Таким чином, методика документування та обліку розрахунків у міжнародній торгівлі є комплексною системою, що потребує детального аналізу та відповідного підходу до кожного етапу торгової операції. Впровадження сучасних технологій автоматизації процесів, забезпечення відповідності нормативним вимогам та постійне вдосконалення процедур дозволяє підвищити ефективність міжнародної торгівлі та мінімізувати ризики, пов'язані з нею.

International trade involves complex transactions and a large amount of documentation to ensure accuracy, compliance and transparency in carrying out the relevant transactions. Proper documentation and accounting practices are critical to the effective management of these operations. That is why the presented article examines the main features of the methods of documentation and accounting of calculations when carrying out operations within the framework of international trade. The purpose of the work is to determine the optimal method of documentation and accounting of settlements in international trade. The main methods used in the implementation of the current research are: methods of analysis and synthesis to identify the features of international trade in modern conditions of digitalization and transformational changes, as well as to analyze the relevant documentary methods for accounting calculations in the implementation of trade activities; methods of deduction and induction; method of comparison; logical method, as well as graphical and tabular methods for visual presentation of individual research results. Thus, during the research, the following common methods and types of documentation used in international trade were identified: commercial invoice, bill of lading, certificate of origin, packing list, proforma invoice, letter of credit (L/C), insurance certificate, import/export license , inspection certificate and others. Accounting methods in international trade: accrual accounting, cash accounting, multi-currency accounting, cost accounting, transfer pricing, Harmonized System (HS) codes and others. Thus, the method of documenting and accounting for settlements in international trade is a complex system that requires detailed analysis and an appropriate approach to each stage of a trade operation. The implementation of modern process automation technologies, ensuring compliance with regulatory requirements and constant improvement of procedures allows to increase the efficiency of international trade and minimize the risks associated with it.