Теоретико-методологічні засади формування соціальної відповідальності закладів вищої освіти в умовах структурно-інноваційних перетворень

Abstract

Дана дисертація присвячена вивченню теоретико-методологічних засад формування соціальної відповідальності закладів вищої освіти в умовах структурно-інноваційних перетворень. Вона має на меті розробити концептуальний підхід та рекомендації щодо впровадження соціально відповідального підходу у закладах вищої освіти з метою їх адаптації до сучасних вимог суспільства та покращення якості освіти. У контексті сучасних викликів українського суспільства, актуальність даної проблеми виокремлюється шляхом розробки теоретичних та методологічних засад, що сприятимуть формуванню соціально відповідального підходу закладів вищої освіти. Вивчення цієї теми сприятиме підвищенню рівня взаємодії між закладами вищої освіти та суспільством, а також забезпечить покращення якості освіти. Аналіз практик та визначення шляхів адаптації закладів вищої освіти до нових вимог суспільства є необхідним для їх конкурентоспроможності та активної ролі в розвитку суспільства. Отже, дослідження даної проблематики є важливим кроком у розвитку системи вищої освіти в Україні. Метою цієї дисертації є обґрунтування теоретико-методологічних засад, розробка методичних підходів і надання практичних рекомендацій щодо формування соціальної відповідальності закладів вищої освіти в умовах структурно-інноваційних перетворень. Для цього в роботі було розв’язано 15 завдань, що дозволило отримати 13 результатів, які характеризуються новизною: 1. Результати дослідження підтверджують наукову обґрунтованість теоретичної інтерпретації варіативності формування соціальної відповідальності закладів вищої освіти. У рамках проведеного дослідження було удосконалено теоретичну інтерпретацію, що враховує сучасні тенденції та концепції соціальної відповідальності. Це розширює наше розуміння ролі і значення закладів вищої освіти в суспільстві. 2. Було проведено дослідження інституціональних основ формування соціальної відповідальності закладів вищої освіти в умовах структурно-інноваційних перетворень. В результаті цього дослідження було здійснено подальший розвиток шляхом систематизації і класифікації понять, що пов'язані з соціальною відповідальністю закладів вищої освіти. Ця систематизація не лише надає уявлення про розмаїття цих понять, але й розкриває їх взаємозв'язок та важливість у контексті формування соціальної відповідальності. 3. Була проведена аналіз гносеологічної сутності становлення та формування соціальної відповідальності закладів вищої освіти в Україні. Як результат, була дістала подальшого розвитку систематизація і класифікація понять, які використовуються в контексті соціальної відповідальності закладів вищої освіти, з урахуванням сучасних теоретичних підходів і практичних досягнень в цій галузі. 4. Проведено структурно-динамічний аналіз соціальної відповідальності ЗВО на ринку освітніх послуг. Відповідно до цього, отримала подальший розвиток систематизація проблемних аспектів державного регулювання транспортної інфраструктури та основних напрямів усунення цих недоліків, реалізація яких дозволить забезпечити баланс між дерегулюванням (децентралізацією) та надмірною централізацією у зазначеній сфері. 5. Було проведено дослідження щодо інституціонального та нормативно-правового забезпечення соціальної відповідальності вищої освіти. В результаті цього дослідження була вперше обґрунтована інституційна основа формування соціальної відповідальності закладів вищої освіти, використовуючи трирівневу модель інституціонального та нормативно-правового забезпечення соціальної відповідальності. Ця модель включає міжнародний рівень, національний рівень та університетський рівень, що сприятиме впровадженню механізмів соціальної відповідальності, сприяючи сталому розвитку, задоволенню потреб суспільства та розвитку громадської довіри. 6. Були проаналізовані особливості моделювання співпраці між українськими закладами вищої освіти, що займаються соціально-відповідальною освітою, та закладами вищої освіти інших країн світу. Цей аналіз вперше дозволив запропонувати нові підходи до визначення ключових показників соціальної відповідальності, розширити методику збору та аналізу даних, а також розробити інтегровані моделі оцінки соціального впливу закладів вищої освіти. Це дозволяє більш точно і комплексно оцінити рівень соціальної відповідальності закладів вищої освіти та розробити ефективніші стратегії їх розвитку. 7. Були науково обґрунтовані концептуальні принципи соціальної відповідальності закладів вищої освіти на ринку освітніх послуг. В результаті проведеного дослідження була вперше запропонована теоретична концепція, яка розглядає варіативність формування соціальної відповідальності закладів вищої освіти. Ця концепція ґрунтується на комплексному аналізі соціальних, економічних та культурних факторів і враховує різноманітні аспекти формування цієї відповідальності, такі як етичні, екологічні, інклюзивні та інші. 8. Були запропоновані методологічні підходи для моделювання напрямків формування соціальної відповідальності закладів вищої освіти. Як результат, були розроблені вперше практичні рекомендації щодо моделювання співпраці між українськими закладами вищої освіти, що займаються соціально-відповідальною освітою, та закладами вищої освіти інших країн світу. Ці рекомендації передбачають залучення чотирьох різних сфер діяльності закладів вищої освіти: (1) дослідження і навчання; (2) управління; (3) екологічна та соціальна стійкість; та (4) справедлива практика. Це сприятиме ефективному формуванню соціальної відповідальності. 9. Були проведені дослідження механізмів моделювання соціальної відповідальності закладів вищої освіти в умовах структурно-інноваційних перетворень. Як результат, було вдосконалено методологічні підходи до моделювання напрямків формування соціальної відповідальності закладів вищої освіти. Це було досягнуто шляхом застосування системного підходу, що дозволяє комплексно оцінювати взаємозв'язок і взаємодію між різними аспектами соціальної відповідальності. 10. Були запропоновані організаційні стратегії для формування соціальної відповідальності закладів вищої освіти на ринку освітніх послуг в умовах складних організаційних та ризикових умов. Вперше були визначені нові стратегічні напрямки управління соціальною відповідальністю закладів вищої освіти у контексті структурно-інноваційних змін. Ці стратегії передбачають розширення ролі дуальної та дистанційної освіти і впровадження моделі дворівневої підготовки кваліфікованого персоналу. Крім того, були визначені концептуальні орієнтири якості дистанційного навчання як частини формування соціально-відповідальної діяльності закладів вищої освіти на ринку освітніх послуг. Такий підхід сприятиме збільшенню доступу до освіти і стимулюватиме більш ефективне впровадження соціальних ініціатив у освітньому середовищі. 11. Було проведено дослідження мотиваційного забезпечення соціальної відповідальності закладів вищої освіти в умовах структурних змін, а також запропоновано ефективні підходи до зміцнення цього забезпечення. Як результат, було вдосконалено мотиваційне забезпечення соціальної відповідальності закладів вищої освіти в умовах структурних змін, що включає нові інструменти, такі як стимулюючі системи та нагороди, партнерства зі зацікавленими сторонами та формування соціально відповідальних цілей і стратегій, що відповідають потребам суспільства. 12. Проведений аналіз переваг розвитку соціальної відповідальності в закладах вищої освіти на ринку освітніх послуг дав змогу дістало подальшого розвитку рекомендації для підвищення їх ефективності. Це дослідження сприяло кращому розумінню переваг, що можуть бути отримані завдяки розвитку соціальної відповідальності в закладах вищої освіти, і видало можливість рекомендувати поліпшення взаємин зі спільнотою, залучення більше студентів і працівників, посилення партнерства з бізнесом та громадськістю, а також позитивного впливу на розвиток суспільства та підвищення конкурентоспроможності закладів вищої освіти на ринку освітніх послуг. 13. Була проведена аналітика щодо ролі дистанційної освіти як стратегічного напряму соціальної відповідальності в закладах вищої освіти та запропоновані методи інтеграції цього напряму у практику. В результаті, удосконалений підхід оцінювання соціально-економічної користі від дистанційного навчання з урахуванням структурно-інноваційних трансформацій. Цей підхід ґрунтується на аналізі організаційно-технологічних та соціально-педагогічних аспектів дистанційної освіти, а також використанні системи моніторингу, що дозволяє відстежувати фактичний рівень ефективності та відповідальності вищої дистанційної освіти. 14. Удосконалено основні принципи якості дистанційної освіти навчання, що становлять важливий компонент у формуванні соціально відповідальної діяльності закладів вищої освіти на ринку освітніх послуг. Метою цих орієнтирів є забезпечення високого рівня навчання на віддаленій основі та сприяння соціальній відповідальності закладів вищої освіти. 15. Було проведено оцінку соціально-економічної ефективності впровадження основних напрямів розвитку дистанційної освіти, що спричинило удосконалення методів її оцінки. В результаті, було удосконалено рекомендації, спрямовані на досягнення оптимальних результатів та покращення якості та соціальної відповідальності в галузі дистанційної освіти. Положення та найвагоміші результати дисертаційної роботи опубліковано в 39 наукових працях, серед яких 20 статей у наукових фахових виданнях, 6 статей входять до наукометричних баз даних Scopus та Web of Science. Загальний обсяг наукових праць складає 19,9 друк. арк., з них особисто автору належать 17,8 друк. арк.

This dissertation is dedicated to studying the theoretical and methodological foundations for the formation of social responsibility of higher education institutions in the context of structural and innovative transformations. Its aim is to develop a conceptual approach and recommendations for implementing a socially responsible approach in higher education institutions in order to adapt them to the modern demands of society and improve the quality of education. In the context of the current challenges facing Ukrainian society, the relevance of this problem is emphasized through the development of theoretical and methodological foundations that will contribute to the formation of a socially responsible approach in higher education institutions. The study of this topic will enhance the interaction between higher education institutions and society and improve the quality of education. Analyzing practices and determining ways to adapt higher education institutions to the new demands of society is necessary for their competitiveness and active role in the development of society. Therefore, researching this issue is an important step in the development of the higher education system in Ukraine. The purpose of this dissertation is to substantiate the theoretical and methodological foundations, develop methodological approaches, and provide practical recommendations for the formation of social responsibility of higher education institutions in the context of structural and innovative transformations. To achieve this goal, 15 tasks were solved in the work, which resulted in 13 results characterized by novelty: 1. The research results confirm the scientific validity of the theoretical interpretation of the variability of the formation of social responsibility of higher education institutions. Within the framework of the conducted research, the theoretical interpretation has been improved, taking into account contemporary trends and concepts of social responsibility. This expands our understanding of the role and significance of higher education institutions in society. 2. The research of the institutional foundations for the formation of social responsibility of higher education institutions in the context of structural and innovative transformations has been conducted. As a result of this research, further development has been carried out through systematization and classification of concepts related to the social responsibility of higher education institutions. This systematization not only provides an understanding of the diversity of these concepts but also reveals their interrelation and importance in the context of forming social responsibility. 3. An analysis of the gnoseological essence of the formation and development of social responsibility of higher education institutions in Ukraine was conducted. As a result, further development involved the systematization and classification of concepts used in the context of social responsibility of higher education institutions, taking into account contemporary theoretical approaches and practical achievements in this field. 4. A structural-dynamic analysis of the social responsibility of higher education institutions in the educational services market was conducted. Consequently, the systematization of problematic aspects of state regulation of transport infrastructure and the main directions for addressing these shortcomings were further developed. Implementing these directions will enable a balance between deregulation (decentralization) and excessive centralization in the specified sphere. 5. Research was conducted on the institutional and normative-legal provision of social responsibility in higher education. As a result of this research, the institutional basis for the formation of social responsibility of higher education institutions was substantiated for the first time, using a three-level model of institutional and normative-legal provision of social responsibility. This model includes the international level, national level, and university level, which will facilitate the implementation of mechanisms for social responsibility, contributing to sustainable development, meeting the needs of society, and building public trust. 6. The features of cooperation modeling between Ukrainian higher education institutions involved in socially responsible education and higher education institutions in other countries were analyzed. This analysis allowed for the first time proposing new approaches to defining key indicators of social responsibility, expanding data collection and analysis methodologies, and developing integrated models for assessing the social impact of higher education institutions. This enables a more accurate and comprehensive assessment of the level of social responsibility of higher education institutions and the development of more effective strategies for their advancement. 7. The conceptual principles of social responsibility of higher education institutions in the educational services market were scientifically substantiated. As a result of the conducted research, a theoretical concept was proposed for the first time, considering the variability of the formation of social responsibility of higher education institutions. This concept is based on a comprehensive analysis of social, economic, and cultural factors and takes into account various aspects of forming this responsibility, such as ethical, environmental, inclusive, and others. 8. Methodological approaches for modeling the directions of forming social responsibility of higher education institutions were proposed. As a result, practical recommendations were developed for the first time regarding the modeling of cooperation between Ukrainian higher education institutions engaged in socially responsible education and higher education institutions in other countries. These recommendations involve the involvement of four different spheres of higher education institutions' activities: (1) research and education; (2) management; (3) ecological and social sustainability; and (4) fair practice. This will contribute to the effective formation of social responsibility. 9. Research has been conducted on the mechanisms of modeling social responsibility in higher education institutions amidst structural and innovative transformations. As a result, methodological approaches to modeling the directions of forming social responsibility in higher education institutions have been improved.This has been achieved through the application of a systemic approach, which allows for a comprehensive evaluation of the interconnection and interaction between various aspects of social responsibility. 10. Organizational strategies have been proposed for fostering social responsibility in higher education institutions in the market of educational services under complex organizational and risky conditions. New strategic directions for managing the social responsibility of higher education institutions in the context of structural and innovative changes have been identified for the first time. These strategies involve expanding the role of dual and distance education and implementing a two-level model for the training of qualified personnel. Furthermore, conceptual guidelines for the quality of distance learning as part of the formation of socially responsible activities of higher education institutions in the educational services market have been identified. Such an approach will contribute to increasing access to education and stimulate more effective implementation of social initiatives in the educational environment. 11. Research has been conducted on the motivational support for the social responsibility of higher education institutions in the face of structural changes, and effective approaches to strengthening this support have been proposed. As a result, the motivational support for the social responsibility of higher education institutions under structural changes has been improved, which includes new tools such as incentive systems and rewards, partnerships with stakeholders, and the formation of socially responsible goals and strategies that meet the needs of society. 12. An analysis of the advantages of developing social responsibility in higher education institutions in the market of educational services has led to the development of recommendations for enhancing their effectiveness. This research has contributed to a better understanding of the benefits that can be obtained through the development of social responsibility in higher education institutions, and has provided opportunities to recommend improvements in community relations, increased student and staff involvement, enhanced partnerships with businesses and the public, as well as positive impacts on societal development and increased competitiveness of higher education institutions in the educational services market. 13. An analysis has been conducted on the role of distance education as a strategic direction of social responsibility in higher education institutions, and methods of integrating this direction into practice have been proposed. As a result, an improved approach to assessing the socio-economic effectiveness of distance education under structural and innovative changes has been developed. This approach is based on the analysis of organizational, technological, and socio-pedagogical aspects of distance education, as well as the use of a monitoring system that allows tracking the actual level of effectiveness and accountability of higher distance education. 14. Conceptual guidelines for the quality of distance learning, which are an important component in the formation of socially responsible activities of higher education institutions in the market of educational services, have been improved. The aim of these guidelines is to ensure a high level of distance-based learning and contribute to the social responsibility of higher education institutions. 15. An assessment of the socio-economic effectiveness of implementing the main directions of distance education development has been conducted, leading to improvements in the methods of evaluation. As a result, recommendations aimed at achieving optimal results and improving the quality and social responsibility in the field of distance education have been refined. The provisions and the most important results of the dissertation work were published in 39 scientific works, including 20 articles in specialized scientific publications, 6 articles are included in the scientometric databases Scopus and Web of Science. The total volume of scientific works amounts to 19.9 printed sheets, of which the author personally contributed 17.8 printed sheets.