Тенденції в експонуванні сучасного мистецтва у контексті процесів трансформації (за матеріалами зарубіжних досліджень 1990-2020 рр.)

Abstract

Мета роботи – проаналізувати стан розкриття експозиційно-виставкових практик у зарубіжній науковій літературі у контексті трансформацій та пошуку нових форм репрезентації сучасного мистецтва. Методологія дослідження включає використання методу порівняльного аналізу, який дозволив виявити спільні та відмінні властивості в еволюції експозиційних підходів. Важливу роль відіграв метод типологізації, який став основною для обґрунтування основних тенденцій в експозиційних практиках кінця ХХ – початку ХХІ ст. В дослідженні виявлено та проаналізовано основні тенденції, які характерні для розвитку зарубіжного наукового дискурсу. Показано, що тенденція інтерактивності виставки стала принциповим початком в трансформації експозиційних підходів. У свою чергу, тренд експериментального ("лабораторного") підходу спровокував нові якості експозиції, як моделі дослідження художнього твору. Насамкінець, тенденція універсальної організації експозиції продемонструвала схильність сучасних експозиційних практик до узагальнення та зміни масштабу інтерпретації. В якості окремого дослідницького тренду розглянуто концепцію "білого кубу", трансформації якої виявили нові форми репрезентації мистецтва. У статті визначені та актуалізовані основні тенденції аналізу проблеми в контексті західного наукового дискурсу; показні дослідницькі тренди, які є впливовими у межах сучасного стану дослідження проблеми. Результати дослідження можуть бути використані в експозиційній практиці для обґрунтування концептуальної спрямованості конкретної виставки.

The purpose of the article: to analyze the state of analysis of exposition and exhibition practices in foreign scientific literature in the context of transformations and the search for new forms of representation of modern art. The methodology includes the use of the method of comparative analysis, which made it possible to identify common and distinctive properties in the evolution of exposure approaches. The method of typology became important for substantiating the main trends in the development of foreign historiography of the problem. The main trends are identified and analyzed in the study, which are characteristic of the development of Western scientific discourse of the problem. It has been proven that the trend of exhibition interactivity is a fundamental beginning in the transformation of exhibition approaches. In turn, the trend of the experimental ("laboratory") approach provoked new qualities of exposition, as a model for the study of an artistic work. Finally, the trend towards universal organization of the exposition demonstrated the propensity of modern expositional practices to generalize and change the scale of interpretation. As a separate research trend, the concept of the "white cube" was considered, the transformations of which revealed new forms of art representation. The research results can be used in exhibition practice to substantiate the conceptual orientation of a particular exhibition.