Стрес-тестування фінансових установ та його удосконалення

Abstract

В умовах турбулентності глобального середовища, динамічних перетворень ринку фінансових послуг регулятори та менеджмент фінансових установ знаходяться в постійному пошуку інструментів раннього виявлення кризових явищ на всіх рівнях фінансової системи. У зв’язку з цим дедалі більше уваги приділяється стрес-тестуванню, що дозволяє отримати оцінку ступеня стресостійкості окремих фінансових установ та фінансової системи в цілому, здатних знизити їх стійкість та призвести до кризових явищ. Отримані за результатами стрес-тестування дані є основою для розроблення та прийняття обґрунтованих регуляторних рішень на мікро- та макрорівнях фінансової системи регуляторами та менеджментом фінансових установ. У статті висвітлено актуальні теоретико-методичні питання стрес-тестування, спрямовані на виявлення та аналіз головних цілей та завдань, що досягаються за результатами його проведення на мікро- та макрорівнях фінансової системи, а також визначення основних умов та заходів, що забезпечать підвищення його ефективності. Визначено, що менеджмент фінансових установ проводить стрес-тестування, щоб оцінити власну здатність витримувати негативні зміни в ендогенному та екзогенному середовищах та забезпечити стійкість та життєздатність бізнес-моделі в різних стресових сценаріях. З’ясовано, що наглядове стрес-тестування поділяється на макро- та мікропруденційне. У разі макропруденційного регулювання стрес-тестування має на меті запобігти зростанню системних ризиків фінансової системи та забезпечити її стійкість на системному рівні, а не уникнути банкрутств окремих фінансових установ. Якщо стрес-тестування реалізується як елемент мікропруденційного регулювання, то отримані результати мають запобігати зростанню індивідуальних ризиків фінансових установ. Під час криз цілі мікропруденційного та макропруденційного регулювання досягаються спільно, оскільки стрес-тести використовуються для визначення потреби фінансових установ у капіталі та супроводжуються регуляторними діями для відновлення довіри ринку. У статті визначені обмеження, що можуть знизити якість отриманих аналітичних даних та ефективність застосування результатів стрес-тестування. На цій основі охарактеризовано основні заходи, що дозволять удосконалити цю аналітичну технологію.

In the turbulent global environment, dynamic transformations of the financial services market, regulators and management of financial institutions are constantly searching for tools for early detection of crisis phenomena at all levels of the financial system. In this regard, more and more attention are paid to stress testing, which allows to obtain an assessment of the degree of stress resistance of individual financial institutions and the financial system as a whole, their stability to crisis phenomena. The data obtained because of stress testing are the basis for the development and adoption of justified regulatory decisions at the micro and macro levels of the financial system by regulators and the management of financial institutions. The article highlights the actual theoretical and methodological issues of stress testing, aimed at identifying and analyzing the main goals and objectives achieved because of its implementation at the micro- and macro-levels of the financial system, as well as determining the main conditions and measures that will increase its effectiveness. It was determined that the management of financial institutions conducts stress testing to assess their own ability to withstand negative changes in endogenous and exogenous environments and to ensure the stability and viability of the business model in various stress scenarios. It was found that supervisory stress testing is divided into macro- and micro-prudential. In the case of macroprudential regulation, the purpose of stress testing is to prevent the growth of systemic risks of the financial system and to ensure its stability at the systemic level, rather than to avoid bankruptcies of individual financial institutions. If stress testing is implemented as an element of microprudential regulation, then the obtained results should prevent the growth of individual risks of financial institutions. During crises, the objectives of microprudential and macroprudential regulation are achieved together, as stress tests are used to determine the capital needs of financial institutions and are accompanied by regulatory actions to restore market confidence. The article identifies limitations that can reduce the quality of the obtained analytical data and the effectiveness of the application of stress testing results. On this basis, the main measures that will allow to improve this analytical technology are characterized.