Месенджер Telegram як основний і додатковий канал комунікації в освітньому процесі

Abstract

Запропонована студія звертає увагу на можливості використання комп'ютерно-опосередкованої комунікації (англ. computermediated communication) у практиці дистанційного (англ. remote learning), змішаного навчання (англ. blended learning) та під час традиційних аудиторних занять (англ. faceto-face learning) як додатковий канал комунікації на прикладі роботи з використанням месенджера Telegram. Діджитальне довкілля стрімко розвивається завдяки широкому використанню комп'ютерів і смартфонів у комплексі з дедалі більш доступним підключенням до мережі Інтернет. Поява послуг обміну повідомленнями з миттєвою синхронізацією успішно реалізує вимоги мобільності, спілкування в режимі реального часу та ефекту присутності. Робота в месенджері додає динамізму та оперативності навчальному процесу, стимулює раціональне використання часу, робить менш відчутним генераційний розрив (англ. generation gap) між викладачем і студентами, надає здобувачеві освіти додаткові мотиваційні стимули. Telegram – це засіб комунікації, який студенти постійно використовують у повсякденному житті. Вони добре знають його структуру, технічні можливості та організацію, тому робота і спілкування за допомогою цього застосунку сприймається ними природно і логічно. Месенджер не займає багато місця в пам'яті телефона, має інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, широкий арсенал інструментів інтерактивних реакцій і мультимедійні засоби взаємодії. У зв'язку з подальшим залученням комп'ютерно-опосередкованої комунікації в сучасні освітні процеси, використання месенджера видається актуальним та ефективним. В цій розвідці розглянуто мультимедійні можливості застосунку обміну повідомленнями Telegram з точки зору його потенціалу в мультимодальних практиках на заняттях. Серед іншого, в статті розглядаються особливості відеоспілкування, інтерактивних інструментів контролю якості навчання, набір засобів висловлення емоцій, таких як емодзі та стікери. Видаються важливими подальші дослідження у сфері застосування месенджерів з огляду на зріст діджиталізації освітніх процесів та постійного вдосконалення інстру ментарію електронних сервісів обміну повідомленнями.

The study presents the possibilities of using computer-mediated communication in the experience of remote learning, blended learning, and classroom face-to-face learning as a relevant additional communication channel, taking the example of the Telegram messenger. The digital environment is rapidly developing due to the widespread use of computers and smartphones, combined with the increasing accessibility of Internet connections. The emergence of messaging services with instant synchronization successfully realizes the demands of mobility, realtime communication, and the effect of presence. Interaction in the messenger adds dynamism and efficiency to the educational process, stimulates the rational use of time, makes the generation gap between the teacher and the student less noticeable, and provides the student with additional motivational incentives. Telegram is a way of communication that students constantly use in everyday life. They are well aware of its structure, technical capabilities, and organization, so working and communicating with the help of this application is perceived by them naturally and logically. The messenger does not take up much space in the phone's memory, has an intuitive interface, a large arsenal of options for interactive reactions, and multimedia means of interaction. Because of the further involvement of computer-mediated communication in modern educational processes, the use of the messenger appears relevant and effective. This study investigates the multimedia capabilities of the Telegram messaging application in terms of its potential in multimodal classroom practices. Among other things, the paper examines the specific features of video communication, interactive tools for monitoring the quality of learning, the use of collections of emojis and stickers that give more opportunities to express emotions in a non-verbal way. Further research in the field of using messengers seems relevant, considering the growth of the digitalization of educational processes and the constant improvement of the range of options for electronic messaging services.