Віртуальна і доповнена реальності в творчості українських мистців

Abstract

Метою дослідження є аналіз використання віртуальної та доповненої реальності в творчості українських мистців останнього тридцятиліття. В основі дослідження мистецтва візуального цифрового простору є аналітичний метод, спрямований на визначення внутрішніх тенденцій та перспектив розвитку сучасного українського мистецтва. Основним методологічним підходом є культурно-семіотичний аналіз форм прояву візуалізації сучасної художньої культури. Застосування системного підходу дозволило вивчити семіотичні системи, що сприяють усебічному розкриттю проблеми семантики сучасних форм візуалізації. Виявлено особливості використання технологій для підтримки та демонстрації творів мистецтва, акцентовано увагу на появі у сучасному мистецтві нових цифрових напрямів, завдяки яким візуальні твори функціонують у власному медіасередовищі. Віртуальна та цифрова реальності в образотворчому мистецтві замінюють художнику полотно, а гладачеві дають змогу зануритись в інші ірреальні світи підсвідомості автора. Так, від простого захоплення технологіями сучасне покоління художників швидко перейшло до якісних та змістовних вимог, концептуальності та комунікаційних зв’язків між автором, глядачем і художнім твором, що потребує від мистців розуміння сучасних технологій, володіння традиційними техніками зображення. Наукова новизна роботи полягає у виявленні основних характерних особливостей розвитку сучасних візуальних мистецтв за допомогою віртуального простору в українському культурному середовищі. Практична значущість одержаних результатів полягає у тому, що вони можуть використовуватися як фактографічна й теоретична база для створення відповідних розділів у наукових та науково-методичних виданнях з історії сучасного українського мистецтва.

Целью исследования является анализ виртуальной и дополненной реальности в творчестве украинских художников последнего тридцатилетия. Основой исследования искусства визуального цифрового пространства стал аналитический метод, направленный на определение внутренних тенденций и перспектив развития современного украинского искусства. Основным методологическим подходом является культурно-семиотический анализ форм проявления визуализации современной художественной культуры. Применение системного подхода позволило изучить семиотические системы, способствуют всестороннему раскрытию проблемы семантики современных форм визуализации. Выявлены особенности использования технологий для демонстрации произведений искусства, акцентировано внимание на появлении в современном искусстве новых цифровых направлений, благодаря которым визуальные произведения функционируют в собственной медиасреде. Виртуальная и цифровая реальности в изобразительном искусстве заменяют художнику полотно, а зрителю позволяют окунуться в другие ирреальные миры подсознания автора. Так, от простого увлечения технологиями современное поколение художников быстро перешло к качественным и содержательным требованиям, концептуальности и коммуникационным связям между автором, зрителем и художественным произведением, что требует от художников понимания современных технологий, владения традиционными техниками изображения. Научная новизна работы заключается в выявлении основных отличительных особенностей развития современных визуальных искусств с помощью виртуального пространства в украинской культурной среде. Практическая значимость исследования заключается в том, что оно может использоваться как фактографическая и теоретическая база для создания соответствующих разделов в научных и научно-методических изданиях по истории современного украинского искусства.

The purpose of the publication is to analyze the virtual and augmented reality in the work of Ukrainian artists of the last thirty years. The study digital visual art space is the analytical methods to determine internal trends and prospects of contemporary Ukrainian art. The main methodological approach is the cultural-semiotic analysis of the forms of manifestation of visualization of modern art culture. The application of a systematic approach allowed to study semiotic systems that contribute to the comprehensive disclosure of the problem of semantics of modern forms of visualization. The peculiarities of the use of technologies for the support and demonstration of works of art are revealed, the emphasis is on the emergence of new digital trends in contemporary art, thanks to which visual works function in their own media environment. Virtual and digital realities in the fine arts replace the artist's canvas, and the ironer allows him to immerse himself in other unreal worlds of the author's subconscious. Thus, from a simple fascination with technology, the modern generation of artists quickly moved to quality and content requirements, conceptuality and communication between the author, viewer and work of art, which requires artists to understand modern technology, traditional techniques of painting. The scientific novelty of the work is to identify the main characteristics of the development of modern visual arts with the help of virtual space in the Ukrainian cultural environment. The practical significance of the obtained results is that they can be used as a factual and theoretical basis for the creation of relevant sections in scientific and scientific-methodical publications on the history of contemporary Ukrainian art.