Distance learning for pharmacists during the COVID-19 pandemic

Abstract

The article discusses the relevance of improving the process of distance education in the medical and pharmaceutical industries. The 2019 coronavirus disease (COVID-19) pandemic has impacted every aspect of our lives, including education and the economy as it is known. Governments issued directives to stay at home, resulting in the closure of colleges and universities around the world. Consequently, online classes have become a key component of lifelong learning. This study aims to explore the situation of distance E-learning among medical students during their clinical years and to identify possible challenges, limitations, satisfaction as well as perspectives for this approach to learning. Among them a complicated identification of distance students and the need for a clear accounting of educational standards are highlighted which require a regional perspective the teaching content. Special attention is paid to the assessment of the adequacy of students online courses that provide an integrated approach, taking into account the knowledge and skills of independent work. The need to consider the contingent of listeners is indicated when recruiting groups and their level of ownership of computer technology. In the article it is noted that the heavy workload of modern medical educators creates obstacles to their quality direct contact with remote students, and low bandwidth electronic networks in small communities excludes qualitative provision of remote services.

У статті розглядається актуальність вдосконалення процесу дистанційного навчання в медичній та фармацевтичній галузях. Пандемія коронавірусу 2019 року (COVID-19) вплинула на всі аспекти нашого життя, включаючи освіту та економіку. Уряди видали розпорядження залишатися вдома, що призвело до закриття коледжів та університетів по всьому світу. Отже, онлайн-класи стали ключовим компонентом навчання. Це дослідження має на меті вивчити ситуацію дистанційного електронного навчання серед студентів-медиків та виявити можливі виклики, обмеження, задоволеність, а також перспективи такого підходу до навчання. основні недоліки та проблеми у функціонуванні дистанційної освіти в Україні. Серед них виділено ускладнену ідентифікацію дистанції студентів, необхідність чіткого обліку освітніх стандартів, що вимагає регіональної перспективи змісту навчання. Особлива увага приділяється оцінці адекватності онлайн-курсів студентів, що забезпечують інтегрований підхід з урахуванням знань та навичок самостійної роботи. Вказано на необхідність враховувати контингент слухачів при наборі груп та рівень їх володіння комп’ютерними технологіями. Показано, що велике навантаження сучасних медичних викладачів створює перешкоди для їх якісного прямого контакту з віддаленими студентами, а низька пропускна здатність електронних мереж у невеликих громадах виключає якісне надання віддалених послуг.