COVID-19: проблеми та перспективи інтернаціоналізації ЗВО

Abstract

Статтю присвячено аналізу проблем інтернаціоналізації закладів вищої освіти, які виникли під час пандемії коронавірусу COVID-19, зокрема, призупинці реальної академічної мобільності як здобувачів вищої освіти, так і науковців. Втім, академічна мобільність є основою інтернаціоналізації вищої освіти, а найбільш важливим її елементом є студенти, які перетинають кордони задля бажання здійснити зміни у власному житті та прагнення познайомитися з більш цікавими перспективами. Мобільність учасників освітнього процесу стала важливим принципом забезпечення відкритості освіти та доступу до якісної освіти усіх бажаючих. Однак упродовж останніх шести місяців майбутні студенти все частіше змінюють свої наміри стосовно навчання за кордоном або взагалі відкладають вступ на наступні роки. Метою роботи є пошук можливих рішень подальшого впровадження засад інтернаціоналізації в усі складові діяльності університету в умовах карантину та посткарантинний період. За результатами проведеного детального аналізу діяльності закладів вищої освіти встановлено, що одним із перспективних напрямів інтернаціоналізації університету є перехід від реальної до віртуальної мобільності, яка заснована на комунікації в інформаційно-освітньому середовищі. Іншим пріоритетним завданням інтернаціоналізації в умовах карантину є створення та просування на міжнародному ринку конкурентоспроможних освітніх онлайн-курсів англійською мовою. Отже, в умовах пандемії важливим фактором привабливості та конкурентоспроможності університету на міжнародному рівні є його позиціювання у віртуальному середовищі.

Статья посвящена анализу проблем интернационализации высших учебных заведений, которые возникли во время пандемии коронавируса COVID-19, в частности, приостановке академической мобильности. В то же время, академическая мобильность является основой интернационализации высшего образования, а наиболее важным её элементом являются студенты, которые пересекают границы с желанием изменить свою жизнь и стремлением познакомиться с более интересными перспективами. Мобильность студентов стала важным принципом обеспечения открытости образования и доступа к качественному образованию всех желающих. Однако в течение последних шести месяцев будущие студенты все чаще меняют свои намерения относительно обучения за рубежом или вообще откладывают поступление на последующие годы. Целью работы является поиск возможных решений дальнейшего внедрения принципов интернационализации во все составляющие деятельности университета в условиях карантина и посткарантинный период. В результате проведённого детального анализа деятельности высших учебных заведений установлено, что одним из перспективных направлений интернационализации университета является переход от реальной к мобильности виртуальной, которая основана на коммуникации в информационно-образовательной среде. Другим приоритетным заданием интернационализации в условиях карантина является создание и продвижение на международном рынке конкурентоспособных образовательных онлайн-курсов на английском языке. Следовательно, в условиях пандемии важным фактором привлекательности и конкурентоспособности университета на международном уровне является его позиционирование в виртуальной среде.

The article seeks to discuss the issues of internationalization for higher education institutions that arose with the COVID-19 coronavirus pandemic, in particular, the suspension of both student and staff academic mobility. However, academic mobility is the fundamental premise for the internationalization of higher education where students who cross borders with the desire to change their lives and the strive for better prospects are the most critical element of this mobility. The mobility of all the education process participants has become an important driver in ensuring and promoting education transparency and the access to quality education for everyone. In fact, within the past six months, prospective students are increasingly changing their intentions to study abroad, or defer their enrolment plans for subsequent years. The aim of this paper is to explore possible solutions for further implementation of internationalization principles into all university's activities framework under the quarantine and post-quarantine period. The research findings from the in-depth analysis of a range of higher education institution performances have revealed that one of the most promising areas to enhance university internationalization is a shift from actual to virtual mobility which is based on communication within the information and educational environment. In particular, the design of new competitive online courses in English and their largescale promotion on the international market is another priority objective for internationalization during the quarantine. Apparently, University positioning in a virtual environment is a crucial factor to build attractiveness and competitiveness of higher education institutions in the global settings.