Ретроспективність як проектна практика формування актуальних образів у системі моди ХХІ століття

Abstract

Основна мета даного дослідження – охарактеризувати ретроспективність як чинник антиглобалізації та індивідуалізації в моді ХХІ ст. Також в роботі визначаються спосіб впровадження тенденцій ретроспективності як проектної практики в системі моди кінця ХХ – початку ХХІ століть. Методологія дослідження полягає у систематизації та узагальненні теоретичної та фактологічної інформації щодо художньо-проектних методів розробки актуальних модних образів. За основу методологічних принципів характеристики засобів ретроспективності використано літературно-аналітичний та порівняльно-асоціативний методи. В роботі обґрунтовано, що розширення сфер впливу і вдосконалення шляхів адаптації ретроспективних елементів в сучасній системі моди сьогодні стає вагомим чинником формування актуальних проектних образів, особливо в контексті кризи споживання. Відповідно, звернення до мотивів культурної спадщини багатьма апологетами споживацького суспільства авторами статті характеризується як пошук індивідуальності та самовираження, сприяючи розвитку ретро- та вінтажних тенденцій в системі моди. За результатами проведеного дослідження можна зробити висновок, що дизайнери усвідомлено подають створені ними костюми чи образи як компіляцію окремих елементів, використаних на основі цитування або стилізації. При широкій різноманітності в напрямах проектної діяльності та характерному творчому почерку сучасних Будинків моди, дизайнерських брендів та торгових марок, в роботі наголошується, що епоха використання ретро-елементів та ретро-стилів залишається провідною тенденцією функціонування сучасної системи моди і навряд сприяє формуванню нового неординарного стильового рішення, яке увійде до історії костюма та моди.

Основная цель данного исследования – охарактеризовать ретроспективность как фактор антиглобализации и индивидуализации в моде ХХІ в. Также в работе определяется способ внедрения тенденций ретроспективности как проектной практики в системе моды конца ХХ – начала ХХІ века. Методология исследования заключается в систематизации и обобщении теоретической и фактологической информации относительно художественно-проектных методов разработки актуальных модных образов. В качестве основы методологических принципов характеристики средств ретроспективности используются литературно-аналитический и сравнительно-ассоциативный методы. В работе обосновано, что расширение сфер влияния и совершенствования путей адаптации ретроспективных элементов в современной системе моды сегодня становится весомым фактором формирования актуальных проектных образов, особенно в контексте кризиса потребления. Соответственно, обращение к мотивам культурного наследия многими апологетами потребительского общества авторами статьи характеризуется как поиск индивидуальности и самовыражения, содействующий развитию ретро- и винтажных тенденций в системе моды. По результатам проведенного исследования можно сделать вывод, что дизайнеры осознанно подают созданные ими костюмы или образы как компиляцию отдельных элементов, используемых на основе цитирования или стилизации. При широком разнообразии в направлениях проектной деятельности и характерном творческом почерке современных Домов моды, дизайнерских брендов и торговых марок, в работе отмечается, что эпоха использования ретро-элементов и ретро-стилей остается ведущей тенденцией функционирования современной системы моды и вряд ли способствует формированию нового неординарного стилевого решения, которое войдет в историю костюма и моды.

Primary purpose of this research is to describe the retrospectivity as the factor of antiglobalization and individualization in the fashion at the XXI age. Also the method of introduction of trends of retrospectivity as a project practice in the fashion system of the end XX – beginning of XXI ages is determined in the article. The methodology consists in systematization and generalization of theoretical and factual information on the artistically-projective methods of development of actual fashion appearances. The basis of methodological principles of description of retrospectivity facilities are literary-analytical and comparatively-associative methods. It is grounded in the article, that expansion of spheres of influence and improvement of ways of retrospective elements adaptation in the modern fashion system today becomes the ponderable factor of forming of actual projects appearances, especially in the context of crisis of consumption. Accordingly, address to the reasons of cultural legacy by many apologists of consumer society is characterized as a search of individuality and self-expression, assisting to development of retro- and vintage trends in the fashion system. As a result of the conducted research it is possible to conclude, that designers realized give the suits or appearances created as compiling of the separate elements used on the basis of quoting or stylization. It is marked in the article, that a wide variety in directions of project activity and typical creative handwriting of modern Houses of fashion and trades marks, make the epoch of using of retro-elements and retro-styles the leading trend of the modern fashion system functioning and is not an instrument in forming of new eccentric stylish decision which will go down in history suit and fashion.