Узгодження соціально-економічних інтересів підприємств на основі рефлексивного підходу

Abstract

У статті розглянуто засади рефлексивного управління як інструменту узгодження інтересів в економічній та соціальній сферах діяльності підприємств. Обґрунтовано сукупність внутрішніх та зовнішніх факторів, що обумовлюють доцільність застосування рефлексивного управління відповідно до об’єктів спрямування організаційних впливів на підприємстві з урахуванням дії інтеграційних процесів. Запропонована система рефлексивного узгодження соціально-економічних інтересів підприємств з конкретизацією рівнів, підходів та етапів рефлексивного управління.

The article considers principles reflexive control as a tool for coordination of interests in economic and social activity. It justifies internal and external factors which determine the feasibility of reflexive control according to the object oriented organizational impacts of the company in view of the integration process has been grounded. The efficiency of businesses depends on external factors: the place of business structure in the network; network structure; distribution of established relations of exchange. Internal factors are the structure, quality, quantity, combination and interaction structure-components. A special place in the formation of reflexive partnerships take irrationality factors of management decisions. It considers content and interconnection the concepts of “capital”, “potential”, “interest”, “relationship”, “field interac-tion”, “compromise” in the socio-economic sphere. The objects organizational and reflexive influences on the enterprise level have been described. The system of reflective coordination of socio-economic interests of businesses with specification levels, stages and approaches reflexive control has been proposed in the article.

В статье рассмотрены основы рефлексивного управления как инструмента согласования интересов в экономической и социальной сферах деятельности предприятий. Обоснованно совокупность внутренних и внешних факторов, обусловливающих целесообразность применения рефлексивного управления в соответствии с объектами организационных воздействий на предприятии с учетом действия интеграционных процессов. Эффективность бизнес-структур зависит от внешних факторов: место бизнес-структуры в сети; структура сети; распределение устоявшихся отношений обмена. Внутренними факторами являются: структура, качество, количество, сочетание и взаимодействие структурообразующих компонентов. Особое место при формировании рефлексивного партнерства занимают факторы иррациональности принятия управленческих решений. Рассмотрено содержание и взаимосвязь понятий “капитал”, “потенциал”, “интерес”, “отношения”, “поле взаимодействия”, “компромисс” в социально-экономической сфере. Определены объекты направления организационных и рефлексивных действий на уровне предприятия. Предложена система рефлек- сивного согласования социально-экономических интересов предприятий с конкретизацией уровней, подходов и этапов рефлексивного управления.