Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/10676
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorСакун, А. В.-
dc.date.accessioned2018-12-03T11:52:56Z-
dc.date.available2018-12-03T11:52:56Z-
dc.date.issued2018-
dc.identifier.citationСакун А. В. Дискурс розвитку мислення в контексті психологічного аналізу / А. В. Сакун // Освітній дискурс. Гуманітарні науки : зб. наук. пр. – 2018. – Вип. 4 (3-4). – С. 26-35.uk
dc.identifier.issn2522-9699uk
dc.identifier.issn2616-5007uk
dc.identifier.urihttps://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/10676-
dc.description.abstractМова і мислення постають як складне динамічне ціле, в якому відношення між думкою і словом виявилося як рух через цілий ряд внутрішніх планів, як перехід від найбільш зовнішнього плану до найбільш внутрішнього. Аналіз показує, що мова і мислення являють собою не природну натуральну форму поведінки, а суспільно-історичну, яка характеризується рядом специфічних властивостей і закономірностей. Вони полягають зокрема у виявленні «внутрішньої» і зовнішньої функцій мови. Істинне значення й місце мови та мислення можна з’ясувати лише в процесі детального аналізу і одержання загального уявлення про зв’язок мови та мислення. Проблема еволюції мислення в контексті розвитку свідомості, мови, інтелекту знайшла висвітлення в багатьох публікаціях філософів, психологів, вчених природознавців класичного і некласичного періодів розвитку науки, а саме: Дж. Гілфорда, Л. Виготського, В. Полонського, Є. Якимової, В. Налімова, Р. Пенроуза, Т. Фолконара, С. Соловйова та ряду інших. Виявлення основних параметрів становлення мислення в процесах взаємодії з мовою, що обумовлює інтелектуальний «бріколаж», як первинну форму діяльності в міфологічній і науковій свідомості. В статті досліджується проблема мислення в його взаємозв’язку з процесами мови як творення слів і понять. Перехід від думки до слова і від понять до мислення складний, здійснюється внутрішньо опосередкованим шляхом. Повне розуміння іншої думки стає можливим через розкриття її дієвої, афективно-вольової основи. Для розуміння сутності мислення важливе значення представляє, підкреслюється в статті, концепція «бріколажу». Розвиток мислення і мови в їх взаємозв’язку включене в контекст свідомості, яка постійно і по-новому розкриває смисли. Взаємозв’язок мислення і мови розкривається через аналіз наукового і художнього в творчості. Важливою умовою розуміння сутності мислення є техніка діяльності бріколажу. В його контексті мислення постає схожим до інтелектуального бріколажу, що передбачає виконання різних завдань. Результатом є формування «повідомлень» як для вченого, так і бріколера, що відрізняються темпоральністю і адресованістю. Творіння бріколажу щоразу зводяться до впорядкування вже наявних елементів, які постають в різній інструментальній сукупності. Поряд з мовою мислення включене в контекст свідомості.uk
dc.description.abstractLanguage and thinking appear as a complex dynamic whole, in which the relationship between thought and word is like movement through a number of internal plans, like transition from the outer plan to the inner one. Analysis shows that language and thinking are not a natural form of behavior, but social and historical one, which is characterized by a number of specific properties and patterns. They include in particular identification of "internal" and external functions of the language. The true meaning and role of language and thinking can be clarified only in the process of detailed analysis and obtaining a general idea of the connection between language and thinking. The problem of the evolution of thinking in the context of consciousness, language and intelligence development has been highlighted in many publications of philosophers, psychologists, scientists of the classical and non-classical periods of science development, namely: J. Gilford, L. Vygotskyi, V. Polonskyi, Ye. Yakymova, V. Nalimov, R. Penrose, T. Folkonar, S. Soloviov and others. Identification of the basic parameters of thinking formation in the processes of interaction with language, which determines the intellectual "bricolage", as the primary form of activity in the mythological and scientific consciousness. The article deals with the problem of thinking in its relationship with language processes, such as formation of words and concepts. Transition from a thought to a word and form concepts to thinking is a complex process that is carried out internally and indirectly. A complete understanding of another thought becomes possible through the disclosure of its effectual, affective and volitional basis. It is emphasized in the article that the concept of "bricolage" can help to understand the essence of thinking. The development of thinking and language in their interconnection is included in the context of consciousness, which in its turn reveals the meanings continuously and in new ways. The relationship of thinking and language is revealed through analysis of scientific and artistic components in creativity. An important condition for understanding the essence of thinking is the technology of bricolage. In its context thinking appears to be similar to intellectual bricolage, which involves performance of various tasks. The result is the formation of "messages" for both the scientist and the bricoler, which differ in temporality and addressability. The creations of bicolage are each time reduced to the ordering of already existing elements that appear in a different instrumental set. Along with the language, thinking is also included in the context of consciousness.uk
dc.language.isoukuk
dc.subjectмисленняuk
dc.subjectмоваuk
dc.subjectбріколажuk
dc.subjectсловоuk
dc.subjectобразuk
dc.subjectдумкаuk
dc.subjectтворчістьuk
dc.subjectсвідомістьuk
dc.subjectthinkinguk
dc.subjectlanguageuk
dc.subjectbricolageuk
dc.subjectworduk
dc.subjectimageuk
dc.subjectthoughtuk
dc.subjectcreativityuk
dc.subjectconsciousnessuk
dc.titleДискурс розвитку мислення в контексті психологічного аналізуuk
dc.title.alternativeDiscussion of thinking development in the context of psychological analysisuk
dc.typeArticleuk
local.subject.sectionСоціально-гуманітарні наукиuk
local.sourceОсвітній дискурс. Гуманітарні наукиuk
local.sourceEducational discourse. Humanities sciencesuk
local.subject.facultyФакультет культурних і креативних індустрійuk
local.identifier.sourceВидання Україниuk
local.subject.departmentКафедра філософії та культурологіїuk
local.subject.method0uk
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації (статті)
Кафедра сценічного мистецтва і культури (СМК)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
20181123_301.pdf273,97 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити
20181123_301_Titul.pdf209,81 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити
20181123_301_Zmist.pdf127,97 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.