Розвиток публічного адміністрування в процесі забезпечення якості вищої освіти

Abstract

У статті здійснено аналіз існуючих характерних особливостей публічного адміністрування, серед яких, з одного боку, виділяють відсутність відповідальності за помилки та злочини в управлінні з боку державних службовців, нерозвинутість державної корпоративності, з іншого – створення якісно нової моделі публічного адміністрування завдяки впровадженню бізнес-методів та управлінських технологій в діяльність органів виконавчої влади. Обґрунтовано необхідність використання процесного підходу до публічного адміністрування в країні, що дозволить автоматизувати діяльності державних структур та поліпшити характер взаємодії держави з громадянином і суспільством. Розглянуто принципи Е. Демінга через призму сучасних викликів удосконалення публічного адміністрування. Визначено, що їх застосування дозволить визначити стратегічні орієнтири та перспективні напрями подальших адміністративних перетворень в країні. Проаналізовано основні складові забезпечення якості вищої освіти та виявлено, що найважливішою в контексті розвитку публічного адміністрування є цілеспрямоване формування інноваційно-орієнтованих кадрів. Обґрунтовано, що створення сприятливого науково-дослідницького середовища складається з спільноти дослідників, інститутів виробництва знань і інновацій, інститутів залучення та груп спеціалізованих агентів.

В статье проанализированы существующие характерные особенности публичного администрирования, среди которых, с одной стороны, выделяют отсутствие ответственности за ошибки и преступления в управлении со стороны государственных служащих, а также неразвитость государственной корпоративности, с другой – создание качественно новой модели публичного администрирования благодаря внедрению бизнес-методов и управленческих технологий в деятельность органов исполнительной власти. Обоснована необходимость использования процессного подхода к публичному администрированию в стране, что позволит автоматизировать деятельность государственных структур и улучшить характер взаимодействия государства с гражданином и обществом. Рассмотрены принципы Э. Деминга через призму современных подходов к усовершенствованию публичного администрирования. Определено, что их применение позволит выявить стратегические ориентиры и перспективные направления дальнейших административных преобразований в стране. Проанализированы основные составляющие качества высшего образования и выявлено, что важнейшим в контексте развития публичного администрирования является целенаправленное формирование инновационно-ориентированных кадров. Обосновано, что создание благоприятной научно-исследовательской среды состоит из сообщества исследователей, институтов производства знаний и инноваций, институтов привлечения и групп специализированных агентов.

The article analyzes the existing peculiarities of public administration, among which, on the one hand, there is a lack of responsibility for mistakes and crimes in the management of civil servants, the lack of development of state corporate identity, on the other hand, the creation of a qualitatively new model of public administration through the introduction of business methods and managerial technologies in the activity of executive bodies. The necessity of using a process approach to public administration in the country is substantiated, which will allow to automate the activities of state structures and improve the interaction of the state with the citizen and society. The principles of E. Deming are considered through the prism of modern challenges of improving public administration. It is determined that their application will allow to define strategic guidelines and perspective directions of further administrative transformations in the country. The main components of the quality assurance of higher education are analyzed and the most important in the context of the development of public administration is the purposeful formation of innovationoriented personnel. It is substantiated that the creation of a favorable research and development environment consists of a community of researchers, institutes of knowledge and innovation, institutions of engagement and groups of specialized agents.