Лінгвокультурема як сема мови і культури: лінгвокультурологічний аспект риторики

Abstract

У статті досліджується лінгвокультурема як знак мови і культури, що зберігає, передає та відтворює культурну інформацію у формах національної мови та національної культури. Розглядається питання взаємодії мови і культури через лінгвокультурологічний аспект риторики, зокрема риторичну культурну спадщину та лінгвокультурологічний аналіз тексту.

В статье исследуется лингвокультурема как знак языка и культуры, который сохраняет, передает и воспроизводит культурную информацию в формах национального языка и национальной культуры. Рассматривается вопрос взаимодействия языка и культуры через лингвокультурологический аспект риторики, в частности риторическое культурное наследие и лингвокультурологический анализ текста.

Linguoculture is investigated in the article as sign language and culture. It stores, transmits, reproduces those cultural information in a national language and national culture. The issue of the interaction of language and culture through the linguistic and cultural aspect of rhetoric, in particular, the rhetorical cultural heritage and linguocultural analysis of the text, is considered.