Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/32744
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorШаповалова, А. М.-
dc.contributor.authorКоваль, А. М.-
dc.date.accessioned2026-02-06T11:08:35Z-
dc.date.available2026-02-06T11:08:35Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationШаповалова А. М. PR та політична реклама у формуванні правової культури та правничої етики в органах державного управління / А. М. Шаповалова, А. М. Коваль // Регіональні студії. – 2025. - № 43. – С. 49-53.uk
dc.identifier.urihttps://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/32744-
dc.description.abstractУ статті автори аналізують комплексні механізми та суперечливі наслідки впливу інструментів Public Relations (PR) та політичної реклами (PA) на динаміку правової культури та рівень правничої етики в органах державного управління України у період 2018–2024 років, зокрема в умовах кардинальних трансформацій, спричинених повно- масштабною війною. У роботі здійснюється чітке концептуальне розмежування між інституційним PR, що фокусу- ється на довгостроковому формуванні відповідального суспільства, налагодженні діалогу та підвищенні довіри до системи, та політичною рекламою, яка є засобом короткострокової, емоційно зарядженої мобілізації електорату, спрямованою на забезпечення виборчої перемоги або підтримку конкретного рішення. Виявлено фундаменталь- ний конфлікт: популістична політична реклама генерує високі, часто нереалістичні, очікування швидких, «емоційно справедливих» рішень (наприклад, гасла 2019 року), що може прямо суперечити принципам верховенства права і професійної правничої етики. Це призводить до деформації правової культури, коли громадська думка, стимульо- вана емоційними наративами, починає цінуватися вище за дотримання законності та складного, тривалого процесу впровадження реформ. Аналіз емпіричних даних підтверджує деформаційний вплив опосередкованої інформації: значно вищий рівень довіри фіксується серед громадян, які мали безпосередній досвід участі в судових проваджен- нях (34% у 2018 р.), порівняно із загальним рівнем довіри до судів (16% у 2018 р.). Цей розрив автори трактують як прямий наслідок негативних медіатизованих наративів, які активно використовуються у політичній рекламі та є головним чинником формування низької правової культури серед широких верств населення. На противагу цьому, конструктивний інституційний PR демонструє здатність до зміцнення правничої етики. Як успішні моделі проактив- ного PR, розглядаються комунікаційні стратегії Вищого антикорупційного суду (ВАКС) та Вищої ради правосуддя (ВРП). Комунікаційна стратегія ВАКС позиціонує суд як етично бездоганний орган, а зовнішній PR діє як ефективний механізм зовнішнього етичного контролю.uk
dc.language.isoukuk
dc.subjectпублічне управлінняuk
dc.subjectкриза довіриuk
dc.subjectполітична рекламаuk
dc.subjectPRuk
dc.subjectправова культураuk
dc.subjectправнича етикаuk
dc.subjectпопулізмuk
dc.titlePR та політична реклама у формуванні правової культури та правничої етики в органах державного управлінняuk
dc.typeArticleuk
local.subject.sectionПравознавствоuk
local.sourceРегіональні студіїuk
local.subject.facultyФакультет економіки та управлінняuk
local.identifier.sourceВидання Україниuk
local.subject.departmentКафедра приватного та публічного праваuk
local.identifier.doi10.32782/2663-6170/2025.43.7uk
local.subject.method0uk
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації (статті)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
9.pdf423,32 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.