Готовність військовослужбовців Збройних Сил України для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки

Abstract

манускрипті досліджено проблему формування готовності військовослужбовців для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки в процесі спеціалізованої курсової підготовки різного спрямування. На основі аналізу наукових підходів обґрунтовано сутність готовності як динамічного, багатокомпонентного особистісного утворення. Визначено та деталізовано її структуру. Готовність військовослужбовців Збройних Сил України для участі в миротворчих операціях охоплює дві взаємопов’язані складові: особистісну та військово-професійну. Особистісна складова включає систему цінностей, переконання, психологічну стійкість і орієнтацію на виконання завдань за призначенням. До її складу входять мотиваційно- цільовий та когнітивно-пізнавальний компоненти. Військово-професійна складова охоплює спеціалізовані знання, навички, вміння, а також здатність до оперативного прийняття рішень в умовах екстремальних ситуацій. Обидві складові розгортаються через взаємодію компонентів нижчого рівня. Визначальними факторами поділу є специфіка виконання функціональних обов’язків у межах миротворчих операцій і класифікація (таксономія) навчальних цілей. Виявлено ключові внутрішні (особистісні) та зовнішні (організаційні, середовищні) чинники, що впливають на ефективність діяльності миротворців. Проаналізовано їх можливий як позитивний, так і негативний вплив. Всебічне врахування цих чинників на всіх етапах підготовки є критично важливим для успішного виконання завдань за призначенням. Розроблено критерії, показники та рівні оцінювання готовності, що забезпечують об'єктивне вимірювання результатів підготовки. Описано програмні езультати навчання для курсів, спрямованих на формування необхідних умінь і навичок. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення моделі системи підготовки військовослужбовців для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

The manuscript examines the problem of developing military personnel readiness for participation in international peace and security operations during specialized training courses of various orientations. Based on the analysis of scientific approaches, the essence of readiness as a dynamic, multi-component personal formation is substantiated. Its structure is defined and detailed. The readiness of Ukrainian military personnel for participation in peacekeeping operations encompasses two interrelated components: personal and military professional. The personal component includes a system of values, beliefs, psychological resilience, and a focus on performing assigned tasks. It consists of motivational-target and cognitive components. The military-professional component covers specialized knowledge, skills, abilities, and the capacity for rapid decision-making in extreme situations. Both components are realized through the interaction of lower-level elements. The defining factors for this division are the specifics of performing functional duties within peacekeeping operations and the classification (taxonomy) of learning objectives. Key internal (personal) and external (organisational, environmental) factors affecting the effectiveness of peacekeepers' activities are identified. Their potential positive and negative impact is analysed. Comprehensive consideration of these factors at all stages of training is critically important for the successful performance of assigned tasks. Criteria, indicators, and levels for assessing readiness have been developed, ensuring the objective measurement of training outcomes. Program learning outcomes for courses designed to develop the necessary competencies and skills are described. The obtained results can be used to improve the model of the military personnel training system for participation in international peace and security operations.