The visual environment as a directorial tool:

Abstract

У сучасному медіапросторі дитячий відеоконтент є одним із провідних інструментів розвитку, навчання й розваги, а візуальне середовище набуває статусу самостійної мови комунікації. Попри значне поширення дитячого медіапродукту в цифрових платформах, режисерські принципи формування локацій для дітей залишаються недостатньо вивченими в українському культурно-мистецькому контексті. Метою статті було проаналізувати роль візуального середовища як режисерського інструменту у створенні дитячого відеоконтенту для цифрових платформ, на прикладі каналів «Smile Family» та «Smile Family Spanish». Робота ґрунтувалася на огляді й аналізі теоретичних джерел у сфері психології сприйняття, теорії кольору, кіномови й семіотики. Для вивчення практичного матеріалу застосовувалися методи візуально-структурного аналізу кадрів, просторової композиції, символіки й організації візуальних елементів у локаціях. У результаті дослідження було систематизовано ключові режисерські прийоми створення візуально привабливого, емоційно виразного та сюжетно цілісного простору для дитячої аудиторії. Виявлено типові моделі використання кольору як емоційного та наративного інструменту, принципи симетричної та асиметричної композиції кадру, прийоми наповнення простору предметами з семіотичним навантаженням, а також роль монтажної динаміки у формуванні сприйняття. На прикладі успішних кейсів було продемонстровано, як грамотно спроєктована локація стає не тлом, а активним учасником взаємодії, що впливає на ритм, емоційний настрій і структуру оповіді. Застосовані методи – теоретичний аналіз джерел з психології сприйняття, теорії кольору, семіотики, а також візуально-структурний аналіз кадрів – дозволили інтегрувати як академічні підходи, так і практичні інструменти для режисерів та продюсерів. Отримані результати сприятимуть вдосконаленню методів режисури, художньої постановки й дизайну у процесі створення дитячого медіаконтенту для цифрових платформ

In the contemporary media landscape, children's video content is one of the leading tools for development, education, and entertainment, while the visual environment acquired the status of an independent language of communication. Despite the widespread presence of children's media products on digital platforms, directorial principles of location design for young audiences remained insufficiently explored in the Ukrainian cultural and artistic context. The study aimed to analyse the role of the visual environment as a directorial tool in the production of children’s video content for digital platforms, using the channels Smile Family and Smile Family Spanish as case studies. The research was based on a review and analysis аof theoretical sources in the fields of perception psychology, colour theory, film language, and semiotics. To examine practical material, methods of visual-structural frame analysis, spatial composition, symbolism, and the organisation of visual elements in locations were applied. The study systematised key directorial techniques for creating visually appealing, emotionally expressive, and narratively coherent environments for child audiences. The research identified typical models for using colour as an emotional and narrative device, principles of symmetrical and asymmetrical composition, techniques for filling space with symbolically charged objects, and the role of editing dynamics in shaping perception. Successful case studies illustrated how a thoughtfully designed location functioned not as a background but as an active participant in the interaction, influencing the rhythm, emotional tone, and narrative structure. The applied methods – analysis of sources in perception psychology, colour theory, and semiotics, along with visual-structural frame analysis – integrated both academic approaches and practical tools for directors and producers. The results contributed to the advancement of directing methods, artistic design, and visual planning in the creation of children’s media content for digital platforms