Bioactive Compounds Extracted from the Herb Speranskia Tuberculata (Bunge) Baill

Abstract

Identification of bioactive compounds in preparations extracted from the herb Speranskia tuberculata using two different solvents and comparison of the effects of the extracts on human cancer cells of four different lines. Methods. Crude extracts were extracted using ethyl acetate or petroleum ether, followed by distillation, drying and preparation of working solutions based on dimethyl sulfoxide in the 12.5–75 μg/mL concentration range. MTT tests were used to determine the effect of drug concentrations on the viability of cancer cells of four commercially available lines: A549 (lung adenocarcinoma), HEPG2 (hepatocellular carcinoma of the liver), A375 (malignant melanoma) and HELA (pancreatic carcinoma). The tandem liquid chromatography-mass spectroscopy (LC/MS) method was used to identify the main compounds and compare the composition of both extracts. Results. The developed preparations reduced the viability of all 4 types of cancer cells. Ethyl acetate extracts are always more effective than petroleum ether extracts. IC50 of ethyl acetate extract varied between 49–53 μg/mL for all cell lines. Approximately 100–200 compounds have been identified, and their number in petroleum ether extracts is roughly twice as high. Concentrations of 11 compounds significantly increased when switching from extraction with petroleum ether to ethyl acetate. The potential biological activity of identified compounds was analysed based on literature data. Conclusions. The studied preparations reduced the viability of various human cancer cells. Preparations extracted with ethyl acetate were more effective against all types of cells. Hundreds of compounds were identified in the extracts; some anticancer effects were discussed.

Ідентифікація біоактивних сполук в препаратах, екстрагованих із трави Speranskia tuberculata із застосуванням двох різних розчинників, та порівняння впливу екстрактів на ракові клітини людини чотирьох різних ліній. Методи. Сирі екстракти готували шляхом екстрагування із застосуванням етилацетату або петролейного ефіру з наступною відгонкою, сушкою і приготуванням робочих розчинів на основі диметилсульфоксиду в діапазоні концентрацій 12.5–75 мкг/мл. MTT тести використані для визначення впливу коцентрації препаратів на життєздатність ракових клітин чотирьох комерційно доступних ліній: A549 (аденокарцинома легень), HEPG2 (гепатоцелюлярна карцинома печінки), A375 (злоякісна меланома), HELA (карцинома підшлункової залози). Використано тандемний метод рідинної хроматографії-мас-спектроскопії (LC/MS) для ідентифікації основних сполук та порівняння складу обох екстрактів. Результати. Обробка розробленими препаратами знижувала життєздатність всіх 4 типів ракових клітин. Етилацетатні екстракти завжди є більш ефективніими. IC50 етилацетатного екстракту для всіх клітинних ліній варіювався в межах 49–53 мкг/мл. У препаратах ідентифіковано приблизно 100–200 сполук, причому їх кількість в екстрактах петролейного ефіру була приблизно вдвічі вища. Концентрації 11 сполук суттєво зростають під час переходу від екстрагування петролейним ефіром до етилацетату. На ґрунті літературних даних проаналізовано потенціал біологічної активності ідентифікованих сполук. Висновки. Досліджувані препарати знижували життєздатність різних ракових клітин людини. Препарати, екстраговані етилацетатом, були ефективнішими відносно всіх типів клітин. Сотні сполук ідентифіковані в екстрактах; обговорена протиракова дія деяких.