Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/27977
Назва: Усний переклад як особливий вид комунікації
Інші назви: Oral translation as a special type of communication
Автори: Бойко, Яна Вікторівна
Ключові слова: усний переклад
двомовна комунікація
адресат
адресант
перекладацькі помилки
стратегії подолання труднощів перекладу
oral translation
bilingual communication
sender
addressee
translation errors
strategies for overcoming translation difficulties
Дата публікації: 2024
Бібліографічний опис: Бойко Я. В. Усний переклад як особливий вид комунікації / Я. В. Бойко // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. – 2024. – Т. 35 (74), № 4, Ч. 1. – С. 52-57.
Source: Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика
Scientific notes of V. I. Vernadsky Taurida National University. Series: "Philology. Journalism"
Короткий огляд (реферат): У статті досліджено основні риси усного перекладу як особливого виду комунікації. Актуальність теми визначається тим, що усний переклад є унікальним видом комунікації, що забезпечує ефективне спілкування між людьми різних національностей і культур у сучасному глобалізованому світі, відіграючи важливу роль у політиці, бізнесі, освіті, науці та соціальній сфері. Метою дослідження є висвітлення усного перекладу як особливого виду комунікації. У ході дослідження визначено сутність усного перекладу як комунікативного процесу, схарактеризовано основні види усного перекладу, виявлено властиві усному перекладу перекладацькі помилки й визначено основні труднощі, з якими стикається перекладач у процесі усного перекладу, та способи їх подолання. Проведене дослідження демонструє, що усний переклад є близьким до двомовної комунікації, оскільки і перекладачі, і білінгви мають високий рівень мовної компетенції та усвідомленого використання мови. Усний переклад, який поділяється на синхронний і послідовний, відбувається в присутності автора (адресата) й одержувача інформації (адресанта). Синхронний переклад, що виконується одночасно з мовленням, є складнішим через потребу швидко обробляти великий обсяг інформації та передавати всі нюанси мови, тоді як послідовний переклад надає перекладачеві більше часу для аналізу і формулювання фраз. Якість усного перекладу залежить не лише від перекладача, а й від мовця. Зокрема, мовцеві варто говорити чітко, уникати довгих і складних речень, ідіом, жаргону та специфічного гумору. Основні труднощі усного перекладу, такі як розуміння мови оригіналу, швидкість мовлення, акценти та культурні відмінності, можуть долатися за допомогою таких стратегій, як прохання повторити, змінити стиль мовлення, роз’яснити, використати іншу мову, підвищення концентрації на мові оригіналу, використання гаджетів і невербальних засобів комунікації. Успішний усний переклад вимагає від перекладача високих навичок слухання, відмінних сенсорних, моторних і когнітивних здібностей, багатого словникового запасу, знання культур, стресостійкості, самоконтролю й емоційної стійкості.
The article examines the basic features of oral translation as a special type of communication. The relevance of the research is determined by the fact that oral translation is a unique type of communication that provides effective communication between people of different nationalities and cultures in the modern globalized world, playing an important role in politics, business, education, science and the social sphere. The aim of the research is to elucidate oral translation as a special type of communication. In the course of the study, the essence of oral translation as a communicative process was determined, the main types of oral translation were investigated, translation errors characteristic of oral translation were identified, and the main difficulties faced by the translator in the process of oral translation and the ways to overcome them were characterized. The conducted research demonstrates that oral translation is close to bilingual communication, as both translators and bilinguals have a high level of language competence and conscious language use. Oral translation, which is divided into simultaneous and consecutive one, occurs in the presence of the author (sender) and the recipient (addressee) of the information. Simultaneous translation, which is performed simultaneously with speech, is more difficult due to the need to quickly process a large amount of information and convey all the nuances of the language, while consecutive translation gives the translator more time to analyze and formulate phrases. The quality of oral translation depends not only on the translator, but also on the speaker. In particular, the speaker should speak clearly, avoid long and complex sentences, idioms, jargon, and specific humour. The major difficulties in oral translation, such as understanding the source language, speaking pace, accents and cultural differences, can be overcome by strategies such as asking for repetition, changing speaking style, clarifying, using another language, increasing focus on the source language, the use of gadgets and non-verbal means of communication. Successful oral translation requires the translator to have high listening skills, excellent sensory, motor and cognitive abilities, rich vocabulary, cultural knowledge, stress resistance, self-control and emotional stability.
DOI: 10.32782/2710-4656/2024.4.1/10
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/27977
Faculty: Інститут права та сучасних технологій
Department: Кафедра філології та перекладу (ФП)
ISSN: 2710-4656 (рrint)
2710-4664 (оnline)
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації (статті)
Кафедра філології та перекладу (ФП)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Стаття.pdfСтаття_Бойко327,61 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.