Систематизація підходів у дослідженні понятійно-категоріального апарату сталого розвитку сільських територій

Abstract

Стаття присвячена систематизації підходів у дослідженні понятійно-категоріального апарату сталого розвитку сільських територій. Обґрунтовано роль сільських територій: як базису ведення сільського господарства та добробуту сільського населення; як фактору інтенсифікації аграрного виробництва та підґрунтя реалізації однієї з Цілей сталого розвитку (Подолання голоду) через забезпечення продовольчої безпеки; як об’єкту цілеспрямованого впливу з боку держави і приватного сектору та фундаменту національної конкурентоспроможності. Досліджено та узагальнено сучасні нормативно-правові та наукові підходи щодо трактування категорій "сільські території", "сталий розвиток", "сталий розвиток сільських територій". На підставі проведеного аналізу запропоновано та обґрунтовано авторське визначення поняття "сільські території" як історично та природно сформованої багатофункціональної системи, що включає в себе географічний простір з природними умовами та ресурсами (матеріальними та нематеріальними), сільськими населеними пунктами відповідно до адміністративно-територіального устрою (селами, селищами, хуторами, а можливо й малими містечками), де у переважній більшості проживає сільське населення, що займається диверсифікованою господарською діяльністю (як сільськогосподарськими видами діяльності, так і несільськогосподарськими (наприклад, сільський туризм, надання деяких промислових та інших послуг тощо), комунікації, а також відповідні міжселенські території (ті, що знаходяться поза межами сільських населених пунктів, але не відносяться в силу їх сільськогосподарського призначення, природно-історичного значення чи інших причин до міських територій). Окреслено структурні складові сільських територій. Обґрунтовано сутність сталого розвитку сільських територій, виокремлено ряд ключових проблем сталого розвитку останніх, поглиблених воєнними діями на території нашої держави. Наголошено на необхідності розробки відповідних механізмів та закріплення на законодавчому рівні (у якості закону, а не підзаконних актів) відповідної стратегії сталого розвитку сільських територій.

The article is devoted to the systematization of approaches to the research of the conceptual and categorical framework of sustainable development of rural areas. The role of rural areas is substantiated: as a basis for conducting agriculture and the well-being of the rural population; as a factor in the intensification of agricultural production and the basis for the implementation of one of the Sustainable Development Goals (End hunger) through ensuring food security; as an object of purposeful influence on the part of the state and the private sector and the foundation of national competitiveness. Modern legal and scientific approaches to the interpretation of the categories "rural areas", "sustainable development", "sustainable development of rural areas" have been studied and summarized. On the basis of the conducted analysis, the author’s definition of the concept of "rural areas" as a historically and naturally formed multifunctional system, which includes a geographical space with natural conditions and resources (material and immaterial), rural settlements in accordance with the administrative-territorial system (villages, hamlets and possibly small towns), where the overwhelming majority of the rural population lives, engaged in diversified economic activities (both agricultural and non-agricultural activities (for example, rural tourism, provision of some industrial and other services, etc.), communications, as well as relevant inter-village areas (those that are outside the boundaries of rural settlements, but do not belong to urban areas due to their agricultural purpose, historical significance, or other reasons). The structural components of rural areas are outlined. The essence of the sustainable development of rural areas is substantiated, a number of key problems of the sustainable development of the latter, deepened by military actions on the territory of our state, are singled out. The need to develop appropriate mechanisms and establish at the legislative level (as a law, not by-laws) an appropriate strategy for the sustainable development of rural areas was emphasized.