Юридичні та етичні наслідки виникнення права власності на твори, створені штучним інтелектом

Abstract

У сучасному світі штучний інтеллект (ШІ) перетворився з вигадки авторів-фантастів у буденність, що поширилась на багато сфер життя, включаючи мистецтво, літературу, музику та науку. Творчі можливості ШІ викликають безліч юридичних та етичних питань, особливо стосовно прав на об’єкти інтелектуальної власності створені ШІ. Центральним елементом цього дебату лишається спроба зрозуміти: хто володіє правами на твори, створені частково або повністю штучним інтеллектом? Актуальність даної теми зумовлена стрімким розвитком технологій ШІ та їх стрімкою інтеграцією в творчі процеси. Рішення, що зараз ухвалюються у цій сфері, матимуть наслідки для інновацій, розвитку культури та прав людини в найближчому майбутньому. Зокрема, це стосується визнання авторства та авторських прав та розподілу роялті, як винагороди за роботу за твори, згенеровані штучним інтелектом. Масштабне застосування штучного інтелекту в суспільному житті породило нові юридичні питання, такі як визнання прав та визначення відповідальності за роботу з ШІ. Необхідно встановити, чи може штучний інтелект виступати як суб'єкт права. Враховуючи існуючі суперечки з цього питання, чи повинні ми розглядати ШІ з точки зору похідного суб’єкту, чи все ж це об’єкт? Люди є беззаперечними суб'єктами інтелектуальної власності, адже володіють креативністю та вільною волею, раціональним мисленням. У процесі роздумів юридичний суб'єкт відділяється від особистісних характеристик, і з'являється юридична особа, як похідний суб'єкт від людини. Цілком зрозуміла правова конструкція. Колектив людей, наділений волею. Штучний інтелект не може фізично стати первісним юридичним суб'єктом (принаймні поки що), але якщо він може відповідати довгостроковим фундаментальним інтересам людства, існує все ж можливість визнати його як суб'єктом похідним від людини. Конструкцією подібною до юридичної особи. Проблема також посідає важливе місце у дискурсі про майбутнє ринку праці та ролі людини в економіці, де ШІ може одночасно виступати як інструмент для розширення творчих можливостей та як потенційна загроза для традиційних форм творчості та інтелектуальної праці. Стане вагомим конкурентом людини. Ця стаття покликана дослідити та проаналізувати юридичні та етичні наслідки, які виникають у контексті права власності на твори, створені штучним інтелектом, з метою виявлення поточного стану речей та дати рекомендацій щодо можливих напрямів розвитку законодавства.

In today's world, artificial intelligence (AI) has transformed from a fantasy of authors into a common reality that permeates many areas of life, including art, literature, music, and science. The creative capabilities of AI raise numerous legal and ethical questions, especially regarding the rights to intellectual property created by AI. At the heart of this debate remains the attempt to understand: who owns the rights to works created either partially or entirely by artificial intelligence? The relevance of this topic is driven by the rapid development of AI technologies and their swift integration into creative processes. The decisions being made in this sphere will have implications for innovation, cultural development, and human rights in the near future. Specifically, this involves the recognition of authorship and copyright and the distribution of royalties as compensation for works generated by artificial intelligence. The widespread application of artificial intelligence in social life has generated new legal issues, such as the recognition of rights and the definition of responsibility for work with AI. It is necessary to determine whether artificial intelligence can act as a subject of law. Considering the existing disputes on this issue, should we regard AI from the perspective of a derivative subject, or is it still an object? Humans are the unequivocal subjects of intellectual property, possessing creativity and free will, rational thinking. In the process of contemplation, the legal subject is separated from personal characteristics, and the legal entity appears as a derivative subject from humans. A perfectly understandable legal construct. A collective of people, endowed with will. Artificial intelligence cannot physically become the original legal subject (at least for now), but if it can meet the long-term fundamental interests of humanity, there is still the possibility of recognizing it as a subject derivative from humans. A construction similar to a legal entity. The problem also holds an important place in the discourse on the future of the labor market and the role of humans in the economy, where AI can simultaneously act as a tool for expanding creative possibilities and as a potential threat to traditional forms of creativity and intellectual labor. It will become a significant competitor to humans. This article aims to explore and analyze the legal and ethical implications that arise in the context of ownership rights to works created by artificial intelligence, with the goal of identifying the current state of affairs and providing recommendations for possible directions of legislative development.