Theoretical and methodological principles of higher education management, taking into account the inertia of its development in the conditions of war

Abstract

В статті викладено результати досліджень щодо управління вищою освітою та з’ясовано, що основні чинники, що вплинули на розвиток вищої освіти, зокрема зростання науково-технічного рівня суспільного виробництва, загострення конкурентної боротьби на ринку освітніх послуг, підвищена увага з боку держави до вищої освіти, створення єдиного освітнього простору, розвиток інформаційних технологій, вплив глобальних освітніх тенденцій, зміна освітньої парадигми щодо перетворення отримання освіти на безперервний процес ризики пандемії та повномасштабна війна в державі. Встановлено, що кризові явища у вищій освіті нетотожні кризі у соціально-економічних системах. Відсутність синхронності і певне запізнювання розвитку вищої освіти стосовно змін, які відбуваються у суспільстві, обумовлюють безперервне реформування вищої освіти. Природне відставання вищої освіти по відношенню до еволюції суспільства визначене інерційними процесами і є проявом невід'ємної властивості розвитку вищої освіти – його інерційності. Встановлено, що вивчення інерційності є основою удосконалення управління вищою освітою. Врахування інерційності в управлінні та теоретико-методичні підходи до дослідження окремих підсистем вищої освіти з позиції інерційності її розвитку, оцінка їх взаємозв’язків дозволяє розв’язати існуюче протиріччя між вимогами економіки і якістю підготовки фахівців, збалансувати попит та пропозицію на ринку праці, підвищити ефективність функціонування вищої освіти в умовах війни.

The article presents the results of research on the management of higher education and found out that the main factors that influenced the development of higher education, in particular, the growth of the scientific and technical level of social production, the intensification of competition in the market of educational services, the increased attention of the state to higher education , the creation of a single educational space, the development of information technologies, the influence of global educational trends, a change in the educational paradigm regarding the transformation of education into a continuous process, the risks of a pandemic and a full-scale war in the state. It has been established that crisis phenomena in higher education are not the same as crises in socio-economic systems. The lack of synchronicity and a certain delay in the development of higher education in relation to the changes taking place in society determine the continuous reformation of higher education. The natural lag of higher education in relation to the evolution of society is determined by inertial processes and is a manifestation of an inherent property of the development of higher education – its inertia. It has been established that the study of inertia is the basis for improving the management of higher education. Taking into account inertia in management and theoretical and methodological approaches to the study of individual subsystems of higher education from the standpoint of inertia of its development, assessment of their interrelationships allows to resolve the existing contradiction between the requirements of the economy and the quality of training of specialists, to balance demand and supply in the labor market, to increase efficiency functioning of higher education in conditions of war.