A coordination mechanism for parallel learning between higher educational institutions in different countries worldwide

Abstract

Educational institutions are a unique system, much more complex than other areas of economic and social life (security, transportation, communications), as it is closely linked to all industries, as well as spiritual and material aspects of both the past and the present. Each country has its mechanism for organizing its educational system. The most powerful initiators of changes in the education system are not its problems or needs but external factors, primarily priorities and requirements for education and upbringing that arise in connection with the country’s inclusion in the common movement of the world community, changes in production, culture, social and security spheres, etc. Therefore, all trends in higher education take into account, on the one hand, the priorities of preserving the cultural diversity of national educational systems and, on the other hand, the tasks of improving international cooperation, student mobility, and employment in the international community. In the course of the research, systemic-structural, comparative, logical, and linguistic methods, analysis, synthesis, induction, deduction, abstraction, and idealization in the processing of scientific information were applied to study and process materials on parallel learning between HEIs around the world. During the research, the most important trends in the study of issues related to parallel learning in higher educational institutions around the world have been outlined. Moreover, based on the questionnaire survey results, the standpoint of university heads and teachers, as well as scholars studying the mechanisms of higher education in different countries of the world, on certain practical aspects have been revealed.

Навчальні заклади є унікальною системою, набагато складнішою, ніж інші сфери економічного та соціального життя (безпека, транспорт, зв'язок), оскільки тісно пов'язана з усіма галузями, а також духовними та матеріальними аспектами як минулого, так і сьогодення. Кожна країна має свій механізм організації своєї освітньої системи. Найпотужнішими ініціаторами змін у системі освіти є не її проблеми чи потреби, а зовнішні чинники, насамперед пріоритети та вимоги до освіти та виховання, що виникають у зв'язку із включенням країни до спільного руху світової спільноти, змінами у виробничій, культурній, соціальній та безпековій сферах тощо. Тому всі тренди у вищій освіті враховують, з одного боку, пріоритети збереження культурного різноманіття національних освітніх систем, а з іншого – завдання покращення міжнародного співробітництва, мобільності студентів, працевлаштування в міжнародному співтоваристві. У ході дослідження застосовано системно-структурні, порівняльні, логічні та лінгвістичні методи, аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування та ідеалізація при опрацюванні наукової інформації для вивчення та опрацювання матеріалів з паралельного навчання між ЗВО по всьому світу.У ході дослідження окреслено найважливіші тенденції у вивченні питань, пов'язаних із паралельним навчанням у вищих навчальних закладах світу. Крім того, за результатами анкетного опитування виявлено позицію керівників та викладачів університетів, а також науковців, які вивчають механізми вищої освіти в різних країнах світу, щодо окремих практичних аспектів.