Соціолінгвістичні особливості проникнення слів латинського походження в українську, англійську та італійську мови

Abstract

У статті досліджуються соціолінгвістичні особливості процесу проникнення запозичень латинського походження в українську, англійську та італійську мови, шляхи їх адаптації, функціонування латинізмів на теренах семантично спорідненої автохтонної лексики мови-реципієнта. Лексична система, частину якої складають слова, запозичені з інших мов, є найбільш рухомою і гнучкою. Словниковий склад змінюється динамічно і постійно разом із розвитком мовного колективу, відображує зміни та тенденції у суспільстві. Соціальні й матеріальні чинники у конкретні історичні періоди стимулюють процес трансформації словникового фонду, поповнення його шляхом залучення іншомовних елементів. Аналіз змін у лексичній системі мови є продуктивним, коли він виконується з урахуванням розгляду розвитку її складових на тлі історичних подій, а також суспільно-політичної та культурної ситуації у конкретний проміжок часу. Поява, освоєння та адаптація запозичених слів є одним із важливих результатів впливу екстралінгвальних факторів на розвиток лексичної системи, яскравим проявом взаємодії мов. У зв’язку з тим, що мова не існує як окреме від соціуму явище, вона відображує та позначає поняття, явища або процеси, що існують у суспільстві. Особливості функціонування запозичень в одній мові виявляються більш помітними, якщо порівнювати їх з аналогічними процесами в інших мовах. Ця розвідка фіксує паралелі між запозиченнями з латинської мови в українській, англійській та італійській мовах, демонструє наявність певної кількості латинізмів, які зберегли форму та вимову, близьку до оригіналу. Здебільшого це стосується лексики інтелектуальної сфери. Виявлення загального та специфічного у функціонуванні слів латинського походження у різних мовах має значення для практичного вивчення та викладання іноземних мов. Акцентування уваги на групах латинізмів, що мають паралелі у вимові та написанні в українській, англійській та італійській мовах, допомагає економити навчальний час при викладанні нової лексики, прискорювати процес її засвоєння. Особливо це помітно у випадках, коли одна з цих мов є рідною.

The article examines the sociolinguistic features of the process of permeation of borrowings of Latin origin into Ukrainian, English, and Italian, ways of their adaptation, the functioning of Latinisms in the semantically related autochthonous lexis of the recipient language. The lexical system, part of which is formed by words borrowed from other languages, is the most mobile and flexible. Vocabulary changes dynamically and constantly along with the development of the language collectivity, reflects changes and trends in society. Social and material factors in specific historical periods stimulate the process of transformation of the vocabulary, replenishing it by involving foreign language elements. Analysis of changes in the lexical system of language is productive when it is performed taking into account the development of its components amid the historical events, as well as socio-political and cultural situation in a particular period of time. The appearance, development, and adaptation of borrowed words are one of the important results of the influence of extralingual factors on the development of the lexical system, a clear manifestation of the interaction of languages. Since language does not exist as a phenomenon separate from society, it reflects and denotes concepts, phenomena, or processes that exist in society. Features of the functioning of borrowings in one language are more noticeable when compared with similar processes in other languages. This study draws parallels of borrowings from Latin in Ukrainian, English, and Italian, and demonstrates the existence of several Latinisms that have retained a form and pronunciation close to the original. For the most part, this applies to the lexis of the intellectual sphere. Identifying the general and specific in the functioning of words of Latin origin in different languages is important for the practical study and teaching of foreign languages. Focusing on groups of Latinisms that have parallels in pronunciation and writing in Ukrainian, English, and Italian helps to save learning time when teaching new vocabulary, speed up the process of its acquisition. This is especially noticeable in cases where one of these languages is native.