Дизайн-освіта: трансдисциплінарний підхід

Abstract

Динаміка суспільних змін й зламів ставить перед людством складні проблеми та виклики, які сьогодні не забезпечені готовими дизайн-рішеннями та результатами. Підготовка дизайнера усіх освітніх рівнів, яка орієнтована на класичну методологію наукового пізнання, наприкінці ХХ – початку ХХІ століть змінює парадигму на методологію постнекласичної науки. Відображення цих змін в освітньому процесі підготовки майбутнього фахівця дизайнера вимагає перегляду підходів у системі створення знань, орієнтованих на результат – шляхом вирішення складних та багатовимірних проблем людини і формування середовища за допомогою дизайну. Спрямування викладання, навчання, наукових досліджень у напрям вирішення багатовимірних завдань поза дисциплінарними межами базується на трансдисциплінарному підході, який у контексті новітньої парадигми наукового пізнання здатний вибудувати стратегію перспективного розвитку спеціальності.

The dynamics of social change and fractures place complex problems and challenges to humanity, which are not provided with finished solutions design and results now. The background of all educational levels for designers was focused on the classical methodology of scientific knowledge. But the paradigm of the design methodology changed to post-classical science in the late XX – early XXI centuries. Reflecting on these changes in the educational process for designers requires a review of approaches in the system of creating results-oriented knowledge by solving complex and multidimensional human problems and creating an environment through design. The guideline of teaching, learning, and research in the direction of solving multidimensional problems beyond disciplinary boundaries is based on a transdisciplinary approach. It can build a strategy for the future development of the specialty in the context of the latest paradigm of scientific knowledge.