Managing energy efficiency and energy saving based on the university energy innovation knowledge hub

Abstract

Статтю присвячено доцільності здійснення подальших наукових розвідок з питань підвищення енергоефективності та пошуку сучасних методів управління нею на базі створення університетського енерго-інноваційного хаба знань. Визначено, що питоме споживання енергії українською економікою є невиправдано вищим проти показників інших країн Європи та країн із перехідною економікою. Наголошується, що економічні втрати стають все більш очевидними в умовах високої вартості імпортованих енергоресурсів, низького рівня енергетичної безпеки, неконкурентоспроможності галузей промисловості та відчутних екологічних збитків. Доведено, що необхідність підвищення енергоефективності є нагальною потребою як з економічної, так і з екологічної позицій. В основу методології дослідження покладено принцип вивчення та узагальнення фактичного матеріалу з проблем удосконалення систем енергетичного менеджменту та менеджменту якості, а також документація університету. Для виконання поставлених завдань використано методи системного та структурного аналізу, теорії управління, методи діагностики та ідентифікації, теорія графів, а також методи енергетичних балансів. Запропоновано механізм управління енергоефективністю та енергозбереженням на базі університетського енерго-інноваційного хаба знань. Доведено, що такий механізм здатний подолати неприйняття економічними агентами інноваційних технологій загалом та енергоефективних технологій зокрема. Запропонований механізм управління енергоефективністю та енергозбереженням на базі університетського енерго-інноваційного хаба знань вимагає впровадження саме економічних заходів, що включають такі складові, як стимул (фактор мотивації) енергозбереження, інфраструктура ринку енергоресурсів та енергоефективних технологій, джерела та механізми фінансування енергоефективних проєктів. У висновках резюмується, що на сучасному етапі розвитку для закладів вищої освіти доцільним вбачається перехід від формально задекларованої політики енергозбереження до економіки енергоефективності як фактора енергоавтономії вишу, вибудовуючи на цій основі стратегію поєднання індикативних та ринкових функцій у реалізації енергоефективних заходів.

Статья посвящена целесообразности осуществления дальнейших научных исследований по вопросам повышения энергоэффективности и поиска современных методов управления нею на базе создания университетского энерго-инновационного хаба знаний. Определено, что удельное потребление энергии украинской экономикой является неоправданно высоким по сравнению с показателями других стран Европы и стран с переходной экономикой. Отмечается, что экономические потери становятся все более очевидными в условиях высокой стоимости импортируемых энергоресурсов, низкого уровня энергетической безопасности, неконкурентоспособности отраслей промышленности и ощутимого экологического ущерба. Доказано, что необходимость повышения энергоэффективности является насущной потребностью как с экономической, так и экологической позиций. В основу методологии исследования положен принцип изучения и обобщения фактического материала по проблемам усовершенствования систем энергетического менеджмента и менеджмента качества, а также документация университета. Для выполнения поставленных задач использованы методы системного и структурного анализа, теории управления, методы диагностики и идентификации, теория графов, а также методы энергетических балансов. Предложен механизм управления энергоэффективностью и энергосбережением на базе университетского энергоинновационного хаба знаний. Доказано, что такой механизм способен преодолеть неприятие экономическими агентами инновационных технологий и энергоэффективных технологий в частности. Предложенный механизм управления энергоэффективностью и энергосбережением на базе университетского энергоинновационного хаба знаний требует внедрения именно экономических мер, включающих такие составляющие, как стимул (фактор мотивации) энергосбережения, инфраструктура рынка энергоресурсов и энергоэффективных технологий, источники и механизмы финансирования энергоэффективных проектов. В заключении резюмируется, что на современном этапе развития для учреждений высшего образования целесообразным усматривается переход от формально задекларированной политики энергосбережения к экономике энергоэффективности как фактора энергоавтономии вуза, выстраивая на этой основе стратегию сочетания индикативных и рыночных функций в реализации энергоэффективных мероприятий.

This paper offers an argument for the need to providing further research on improving energy efficiency and searching for modern management methods based on the university energy innovation knowledge hub. The findings have revealed that the specific energy consumption in the Ukrainian economy is unjustifiably higher than that of other European countries and countries with transitive economies. It is noted that economic losses are becoming increasingly apparent in the context of high cost of imported energy resources, low level of energy security, incompetitiveness of industries and significant environmental wastes. The research methodology entails the principle of studying and summarizing factual data on enhancing energy management and quality management systems, as well as the university documentation. To attain the research agenda, the following methods have been employed: the system and structural analysis techniques, management theory, methods of diagnostics and identification, graph theory as well as energy balance methods. The study presents a mechanism of energy efficiency and energy saving management based on the university energy innovation knowledge hub. The findings demonstrate that such a mechanism is able to overcome the rejection by economic actors of innovation technologies in general and energy efficient technologies in particular. The proposed mechanism of energy efficiency and energy saving management based on the university energy innovation hub challenges the implementation of specific economic measures that should include such elements as incentives (motivators) for energy saving, energy market infrastructure and energy efficient technology, energy projects funding sources and tools. The conclusions resume that in modern realia, higher education institutions should promote a shift from a formally declared energy saving policy towards a University energy efficiency economy pattern as an energy autonomy driver, building a strategy for combining indicative and market functions in ensuring energy efficiency.