Foresight for social and labor mobility of youth based on the use of the Hackathon ecosystem

Abstract

Статтю присвячено дослідженню актуальних проблем, пов’язаних із соціально-трудовою мобільністю молоді. Зокрема, зазначається, що соціально-трудову мобільність зумовлюють такі чинники, як громадський устрій; етнокультурні стереотипи сучасного етапу соціальних процесів; система соціальних і моральних цінностей; зміни у видах та формах трудової діяльності, перелік професій та їх престижність у громадській думці; демографічні процеси; регіональні особливості території; соціальна структура суспільства; структура розселення тощо. Виявлено, що на рівні мікросередовища на соціально-трудову мобільність молоді впливають, насамперед, такі фактори, як сім'я, система освіти, найближче оточення, засоби масової інформації, територіальні особливості професійної і соціальної структури та інші. Результати дослідження свідчать, що кореляція об'єктивних умов та мікросередовища в процесі професійного самовизначення особистості можна розуміти як співвідношення двох зовнішніх джерел формування професійної спрямованості особистості. Для вирішення поставлених завдань застосовано форсайт-технології щодо стимулювання соціально-трудової мобільності молоді. Збирання даних про випускників проводилось у Київському національному університеті технологій та дизайну впродовж 2019-2020 років. На основі використання Хакатон-екосистеми запропоновано форсайт соціально-трудової мобільності молоді. Доведено, що такий механізм дозволяє організувати соціально-економічні взаємозв'язки установ, підприємств та організацій з питань соціально-трудової мобільності молоді, забезпечує системний підхід до вирішення досліджуваної проблеми, заздалегідь проєктуючи основні напрями реалізації ефективної взаємодії, закладаючи соціально-економічні, правові, психологічні, дидактичні умови координації їх діяльності. Визначено такі механізми регулювання соціально-трудових установок молоді на основі Хакатон-екосистеми університету, що охоплюють: інституційний (розроблення та впровадження нормативно-правової бази, державної кадрової політики), організаційний (аналіз умов усередині освітнього середовища: соціальні, побутові, психологічні), економічний (що включає оптимальність, ефективність, структуризацію) та особистісно-мотиваційний (вивчає потреби, ціннісні орієнтації, інтереси та мотиви) механізми.

Статья посвящена исследованию актуальных проблем, связанных с социально-трудовой мобильностью молодёжи. В частности, отмечается, что на социально-трудовую мобильность влияют такие факторы, как общественный строй; этнокультурные стереотипы современного этапа социальных процессов; система социальных и моральных ценностей; изменения в видах и формах трудовой деятельности, перечень профессий и их престижность в общественном мнении; демографические процессы; региональные особенности территории; социальная структура общества; структура расселения и т.д. Выявлено, что на уровне микросреды социально-трудовая мобильность молодёжи обусловлена, прежде всего, действием такой группы факторов влияния, как семья, система образования, ближайшее окружение, средства массовой информации, территориальные особенности профессиональной и социальной структуры и другие. Результаты исследования свидетельствуют, что корреляцию объективных условий и микросреды в процессе профессионального самоопределения личности можно понимать как соотношение двух внешних источников формирования профессиональной направленности личности. Для решения поставленных задач применены форсайт-технологии, направленные на стимулирование социально-трудовой мобильности молодёжи. Сбор данных о выпускниках проводился в Киевском национальном университете технологий и дизайна на протяжении 2019-2020 годов. На основе использования Хакатон-экосистемы предложен форсайт социально-трудовой мобильности молодёжи. Доказано, что такой механизм позволяет организовать социально-экономические взаимосвязи учреждений, предприятий и организаций по социально-трудовой мобильности молодёжи, обеспечивает системный подход к решению проблемы, заранее проектируя основные направления реализации эффективного взаимо-действия, закладывая социально-экономические, правовые, психологические и, дидактические условия координации их деятельности. Определены следующие механизмы регулирования социально-трудовых установок молодёжи на основе Хакатон-экосистемы университета, охватывающие: институциональный (разработка и внедрение нормативно-правовой базы, государственной кадровой политики), организационный (анализ условий внутри образовательной среды: социальные, бытовые, психологические), экономический (включающий оптимальность, эффективность, структуризацию) и личностно-мотивационный (изучающий потребности, ценностные ориентации, интересы и мотивы) механизмы.

The article discusses contemporary issues related to social and labor mobility of youth. In particular, it is observed that social and labor mobility is influenced by such factors as social order; ethnocultural stereotypes at the modern stage of social process development; system of social and moral values; changes in the employment types and patterns, a range of professions and occupational prestige in public opinion; demographic processes; regional specifics; social structure and organisation; settlement structure, etc. The study reveals that from a microenvironment perspective, the youth social and labor mobility level is primarily affected by the following group of impact factors: family, education system, immediate environment, media, territorial specifics of professional and social structure and others. The study findings demonstrate that the correlation between objective realia and microenvironment in the process of professional self-identity of an individual could be viewed as the relationship between the two external sources of shaping a person’s professional focus. To attain the research agenda, foresight technologies were employed to encourage social and labor mobility of young people. Data collection on graduates was conducted at the Kyiv National University of Technologies and Design during 2019-2020. Based on the use of the Hackathon ecosystem, this study presents a foresight on youth social and labor mobility. It is argued that such a mechanism contributes to building socioeconomic relationships between institutions, enterprises and organizations on youth social and labor mobility, applying a systematic approach to tackling the issues under consideration, developing the key areas for effective interaction, establishing socioeconomic, legal, psychological and didactic terms to coordinate their activity. The regulatory framework to manage social and labor attitudes of young people based on the University Hackathon ecosystem involves the following mechanisms: institutional (developing and implementing a regulatory framework as well as the government workforce policy), organizational (assessing the situation within the educational environment: social, household-based, psychological), economic (which covers optimality, efficiency, structuring) along with personal and motivational (insights into the demands, values, interests and motifs).