Using the Hackathon ecosystem for social and professional integration of youth in the frameworks of structural and social change

Abstract

У статті висвітлено низку питань, що пов’язані із соціально-професійною адаптацією молоді в контексті структурно-соціальних трансформацій. Зазначено, що проблеми працевлаштування та зайнятості населення залишаються на сьогодні одним із найважливіших завдань та потребують якнайшвидшого вирішення. Визначено, що об'єктивною реальністю сучасних суспільних відносин є постійно змінюванні умови ринку праці, а наявна ситуація у сфері праці та зайнятості суттєво ускладнює становище молоді. Зокрема, наголошується, що ринок праці ставить молодих спеціалістів у систему жорсткої конкуренції з фахівцями, які вже мають досвід роботи. Крім того, акцентується, що трансформації в різних сферах – суспільній, економічній та політичній – призвели до того, що наслідком падіння соціальної цінності праці для значної частини молодих людей стала не лише моральна деградація, а й соціальний песимізм – зневіра в те, що вони будь-коли зможуть отримати цікаву роботу, що справедливо оплачується, тобто спостерігається поляризація витрачених зусиль та оплати праці, які фактично дуже часто розходяться. Проведене на базі Хакатон-екосистеми університету опитування випускників виявило кількісні та якісні характеристики майбутніх фахівців та їх можливості інтеграції в соціальне середовище суспільства. Оброблення результатів дослідження за допомогою апарату математичної статистики з метою отримання величин, що мають доступність і надійність, показали обґрунтованість розроблених організаційно-педагогічних умов в університеті, при цьому комплексна реалізація організаційно-педагогічних умов забезпечує найбільшу результативність адаптації до професійної діяльності на основі ціннісних орієнтацій освіти, а також готовність до інтеграції в соціумі. Запропонована модель сприяння професійній адаптації студентської молоді в умовах партнерської взаємодії університету із соціальними установами та організаціями характеризує довиробничий період навчально-професійної адаптації. Припускається, що підвищення ступеня адаптованості студентської молоді до професійної діяльності допоможе знайти молодим спеціалістам впевненість у своїх силах і стати конкурентоспроможними на ринку праці, утверджуючи нові цінності професійного саморозвитку та професійного вдосконалення, підвищити рівень інтеграції до соціуму. Підкреслюється, що використання традиційних форм трудової соціалізації не завжди є достатнім для досягнення високого рівня професійної зрілості. Це пов'язано з тим, що деяка частина молоді зайнята непрофесійною діяльністю, хтось працює за фахом, але не прагне досягти професійної майстерності, також спостерігаються випадки дискримінації молоді з боку представників старшого покоління щодо можливостей їх професійного зростання. Проведений експеримент на базі Хакатон-екосистеми університету довів, що професійна соціалізація особистості передбачає процес входження індивідів у професійне середовище, засвоєння професійного досвіду, оволодіння стандартами та цінностями професійної спільноти, процес активної реалізації власного професійного досвіду, що накопичується.

В статье обсуждаются вопросы, связанные с социально-профессиональной адаптацией молодёжи в контексте структурно-социальных трансформаций. Отмечено, что проблемы трудоустройства и занятости населения остаются на сегодняшний день одной из важнейших задач и требуют скорейшего решения. Определено, что объективной реальностью современных общественных отношений являются постоянно изменяющиеся условия рынка труда, а сложившаяся ситуация в сфере труда и занятости существенно усложняет положение молодёжи. В частности, отмечается, что рынок труда ставит молодых специалистов в систему жёсткой конкуренции со специалистами, уже имеющими опыт работы. Кроме того, акцентируется, что трансформации в разных сферах – общественной, экономической и политической – привели к тому, что следствием падения социальной ценности труда для значительной части молодых людей стала не только моральная деградация, но и социальный пессимизм – утрата веры в то, что они когда-либо смогут получить интересную работу, которая справедливо оплачивается, то есть наблюдается поляризация затраченных усилий и оплаты труда, которые фактически очень часто расходятся. Проведённый на базе Хакатон-экосистемы университета опрос выпускников выявил количественные и качественные характеристики будущих специалистов и их возможности интеграции в социальную среду общества. Обработка результатов исследования с помощью аппарата математической статистики с целью получения величин, имеющих доступность и надёжность, показали обоснованность разработанных организационно-педагогических условий в университете, при этом комплексная реализация организационно-педагогических условий обеспечивает наибольшую результативность адаптации к профессиональной деятельности на основе ценностных ориентаций образования, а также готовность к интеграции в социуме. Предложенная модель содействия профессиональной адаптации студенческой молодёжи в условиях партнёрского взаимодействия с социальными учреждениями и организациями характеризует допроизводственный период учебно-профессиональной адаптации. Предполагается, что повышение степени адаптированности студенческой молодёжи к профессиональной деятельности поможет обрести молодым специалистам уверенность в своих силах и стать конкурентоспособными на рынке труда, утверждая новые ценности профессионального саморазвития и профессионального усовершенствования, повысить уровень интеграции в социум. Подчёркивается, что использование традиционных форм трудовой социализации не всегда достаточно для достижения высокого уровня профессиональной зрелости. Это связано с тем, что некоторая часть молодёжи занята непрофессиональной деятельностью, кто-то работает по специальности, но не стремится достичь профессионального мастерства, также наблюдаются случаи дискриминации молодёжи со стороны представителей старшего поколения относительно возможностей их профессионального роста. Проведённый эксперимент на базе Хакатон-экосистемы университета доказал, что профессиональная социализация личности предполагает процесс вхождения индивидов в профессиональную среду, усвоение профессионального опыта, овладение стандартами и ценностями профессионального сообщества, процесс активной реализации собственного накапливающегося профессионального опыта.

This article tackles a wide range of issues related to social and professional adaptation of youth in the context of structural and social transformations. It is observed that currently, the employment and occupation challenges remain are among the most critical objectives to be attained and need to be resolved as soon as possible. It is argued that the objective reality of modern social relations is the constantly changing labor market environment; moreover, the current situation in the employment sector significantly complicates the situation for young people. In particular, it is emphasized that the labor market puts young professionals in the system of fierce competition with professionals who already have work experience. Ultimately, transformations in various fields – social, economic and political system of fierce competition – have caused a decline in the social value of labor for many young people that has resulted in moral degradation and triggered social pessimism – a disbelief that they will be ever able to get an interesting job that is paid fairly which translates into polarization between effort and wages, which in fact often differ. A survey of graduates conducted in the frameworks of the University Hackathon Ecosystem has revealed the quantitative and qualitative characteristics of future professionals and their ability to integrate into the social environment. Processing of research outcomes using the tools of mathematical statistics to obtain values with estimated availability and reliability has demonstrated the validity of the developed favourable organizational and pedagogical environment in the university. In this context, consistent implementation of this organisational and pedagogical paradigm ensures the highest effectiveness of adaptation to professional activities based on education values as well as social integration readiness. The proposed model of promoting professional partnership-based adaptation of students between the university and social institutions and organizations characterizes the pre-working period of educational and professional adaptation. It is assumed that enhancing the students’ adaptation to professional career will help would be professionals find confidence in their abilities and become competitive in the labor market, reinforcing new values of professional self-development and professional development, and facilitate further integration into society. It is argued that the use of traditional labor socialization methods is not always sufficient to attain relevant professional maturity which is associated with different character and motivation to professional activity. The findings verify that some young people are engaged in non-professional activities, some work in the profession but do not seek to develop their professional skills, there are also cases of discrimination against young people by the older generation which refer to professional growth opportunities. An experiment based on the University Hackathon Ecosystem provides argument that the professional socialization of individuals assumes a certain time period to enter the professional environment, gain professional experience, master the standards and values of the professional community, as well as the process of accumulation and active implementation of personal professional experience.