Гносеологічна сутність становлення та формування соціальної відповідальності закладів вищої освіти в умовах структурно-інноваційних перетворень

Abstract

Статтю присвячено дослідженню сутності та специфіки соціальної відповідальності закладів вищої освіти в умовах трансформаційної економіки. Зокрема, наголошується, що за структурно-інноваційних перетворень "техносферна безпека" як готовність до соціальної відповідальності дозволяє реалізувати ідею інтеграції філософських, юридичних, соціологічних та педагогічних підходів щодо розвитку сучасних закладів вищої освіти. Найважливішими чинниками формування соціальної відповідальності при цьому виступають орієнтованість на реалізацію професійної відповідальності, автономія закладів вищої освіти, дотримання принципу свободи вибору та відповідальності в організації дуальної освіти та практико-орієнтованої науково-дослідної діяльності. Гіпотезою дослідження є твердження про те, що гносеологічна сутність становлення та формування соціальної відповідальності закладів вищої освіти в умовах структурно-інноваційних перетворень втілюється в поступове формування "техносферної безпеки". Метою дослідження є визначення гносеологічної сутності становлення та формування соціальної відповідальності закладів вищої освіти в умовах структурно-інноваційних перетворень. Для вирішення поставлених завдань використано такі методи дослідження: історичний аналіз – для дослідження послідовної зміни концепцій соціальної відповідальності вищої школи відповідно до етапів історичного розвитку суспільства; аналіз та синтез – для з’ясування змісту складових системи соціальної відповідальності закладів вищої освіти. Визначено, що технологічною основою послідовної зміни складових соціальної відповідальності вищої школи є ланцюжок "цілі – знання – методи – заходи". У цьому ланцюжку цілі розглядаються як очікувані нормативні результати професійної діяльності; знання, методи, засоби – як здатність (готовність) закладів вищої освіти застосовувати ефективні професійні технології задля досягнення найкращих результатів з урахуванням вимог всіх категорій стейкхолдерів. Доведено, що гносеологічна сутність становлення та формування соціальної відповідальності закладів вищої освіти визначає зміст цілей та якісну своєрідність технологій діяльності відповідно до світоглядних і загальнокультурних цінностей соціуму, а також духовні та морально-етичні норми освітньої діяльності.

Статья посвящена исследованию сущности и специфики социальной ответственности учреждений высшего образования в условиях трансформационной экономики. В частности, отмечается, что в контексте структурно-инновационных преобразований "техносферная безопасность" как готовность к социальной ответственности позволяет реализовать идею интеграции философских, юридических, социологических и педагогических подходов к развитию современных учреждений высшего образования. Важнейшими факторами формирования социальной ответственности выступают ориентированность на реализацию профессиональной ответственности, автономия учреждений высшего образования, соблюдение принципа свободы выбора и ответственности в организации дуального образования и практико-ориентированной научно-исследовательской деятельности. Гипотезой исследования является утверждение, что гносеологическая сущность становления и формирования социальной ответственности учреждений высшего образования в условиях структурно-инновационных преобразований воплощается в постепенное формирование "техносферной безопасности". Целью исследования является определение гносеологической сущности становления и формирования социальной ответственности учреждений высшего образования в условиях структурно-инновационных преобразований. Для решения поставленных задач использованы следующие методы исследования: исторический анализ – для исследования последовательного изменения концепций социальной ответственности высшей школы в соответствии с этапами исторического развития общества; анализ и синтез – для уточнения содержания составляющих системы социальной ответственности учреждений высшего образования. Определено, что технологической основой последовательного изменения составляющих социальной ответственности высшей школы является цепочка "цели – знание – методы – мероприятия". В этой цепочке цели рассматриваются как ожидаемые нормативные результаты профессиональной деятельности; знания, методы, средства – как способность (готовность) учреждений высшего образования применять эффективные профессиональные технологии для достижения наилучших результатов на основе требований всех категорий стейкхолдеров. Доказано, что гносеологическая сущность становления и формирования социальной ответственности учреждений высшего образования определяет содержание целей и качественную специфику технологий деятельности в соответствии с мировоззренческими и общекультурными ценностями социума, а также духовные и морально-нравственные нормы образовательной деятельности.

The article provides insights into the nature and specifics of social responsibility of higher education institutions in the context of transformational economy. In particular, it is argued that in the frameworks of structural and innovative transformations, technogenic safety as a readiness to be socially responsible, contributes to implementing the idea of integration of philosophical, legal, sociological and pedagogical approaches to enhance the performance of modern higher education institutions. The most critical factors in building social responsibility are the focus on professional responsibility, autonomy of higher education institutions, as well as the compliance with the principle of freedom of choice and responsibility in providing dual education services and applied research. The hypothesis of the study is the statement that in the context of structural and innovative transformations, the gnoseological nature of social responsibility of higher education institutions is embodied in gradual building of a technogenic safety paradigm. The research objective is to explore the specifics of social responsibility of higher education institutions from the perspectives of structural and innovative transformations. To attain the study agenda, the following research methods have been employed: historical analysis – to track successive changes in social responsibility concepts in the area of higher education subject to evolutionary development of society; analysis and synthesis techniques – to reveal the content and structure of a social responsibility framework. The findings demonstrate that a technological background to facilitate successive change in the structure of social responsibility elements is the following chain relationship: goals – knowledge – methods – activities. In this chain, goals are considered as expected professional performance outcomes; knowledge, methods and activities – as the capacity (readiness) of higher education institutions to implement effective professional technologies to attain the best results along with meeting all stakeholders’ demands. The summary concludes that the gnoseological implications in building social responsibility in higher education institutions affect the content of goals and the qualitative variety of tools which rely upon worldview and cultural societal values, as well as moral principles and ethical standards of educational activities.