Приватно-державні партнерства у сфері природокористування: передумови, тенденції та протиріччя

Abstract

Статтю присвячено дослідженню процесів формування та реалізації приватно-державних партнерств (ПДП) як важливої форми взаємодії держави та бізнесу, що має низку переваг, зокрема, залучення інвестицій, розподіл ризиків, вирішення соціально-економічних та інфраструктурних проблем, створення нових робочих місць. Наголошується, що формування ПДП у сфері природокористування має свої особливості, ключові з яких полягають в існуванні певних протиріч: питання зниження навантаження на навколишнє середовище належать до сфери відповідальності держави, а природокористування відбувається на рівні підприємств, для яких витрати на екологічні цілі фінансуються за залишковим принципом. Метою цієї статті є доведення важливості формування приватно-державних партнерств у сфері природокористування, для досягнення якої доцільно розглянути такі основі завдання: проаналізувати глобальні тенденції процесів створення та функціонування ПДП, у тому числі й у сфері природокористування; уточнити значення ПДП у сфері природокористування для України; зазначити ключові проблеми імплементації принципів екологічної відповідальності на корпоративному рівні. У процесі дослідження використано загальнонаукові методи, зокрема, метод логічного узагальнення, методи графічного аналізу динаміки основних показників природокористування та функціонування ПДП. Дослідження зарубіжного досвіду реалізації ПДП в інших країнах дозволило визначити основні тенденції, що характеризуються зменшенням кількості угод та інвестицій, а також активною участю міжнародних інвесторів із США, Китаю та Франції. З’ясовано причини надмірного техногенного навантаження на природне середовище в Україні проти відповідних показників розвинених країн. Відтак, важливим механізмом вирішення проблем у сфері природокористування має стати реалізація угод з ПДП. За результатами аналізу, серед основних бар’єрів для успішного функціонування ПДП в Україні зазначено їх низьку привабливість, переважно через брак поінформованості, фрагментарність системи реєстрації, низький рівень реалізації та завершеності проєктів. Спираючись на проведене дослідження, можна констатувати, що промисловий сектор неспроможний самостійно вирішувати завдання зменшення негативного впливу на навколишнє середовище – обсяги утворених відходів та забруднюючих викидів упродовж останніх років суттєво не зменшились. Обґрунтовано потребу в реалізації ПДП у сфері природокористування, однак наголошено, що пошук відповідних проєктів є складним процесом, який потребує зваженого підходу.

Статья посвящена исследованию процессов формирования и реализации частно-государственных партнёрств (ЧГП) как важной формы взаимодействия государства и бизнеса, которая имеет ряд преимуществ, в частности, привлечение инвестиций, распределение рисков, решение социально-экономических и инфраструктурных проблем, создание новых рабочих мест. Отмечается, что формирование ЧГП в сфере природопользования имеет свои особенности, ключевые из которых состоят в наличии определённых противоречий: вопросы снижения нагрузки на окружающую относятся к сфере ответственности государства, а природопользование осуществляется на уровне предприятий, для которых расходы на экологические цели финансируются по остаточному принципу. Целью этой статьи является обоснование важности формирования частно-государственных партнёрств в сфере природопользования, для достижения которой целесообразно рассмотреть следующие задачи: проанализировать глобальные тенденции процессов создания и функционирования ЧГП, в том числе и в сфере природопользования; уточнить значение ЧГП в сфере природопользования для Украины; указать ключевые проблемы имплементации принципов экологической ответственности на корпоративном уровне. В процессе исследования использованы общенаучные методы, в частности, метод логического обобщения, методы графического анализа динамики основных показателей природопользования и функционирования ЧГП. Исследование зарубежного опыта реализации ЧГП в других странах позволило определить основные тенденции, характеризующиеся уменьшением количества сделок и инвестиций, а также активным участием международных инвесторов из США, Китая и Франции. Выяснены причины чрезмерной техногенной нагрузки на окружающую среду в Украине по сравнению с соответствующими показателями зарубежных стран. Таким образом, важным механизмом решения проблем в сфере природопользования должна стать реализация соглашений по ЧГП. По результатам анализа, среди основных барьеров для успешного функционирования ЧГП в Украине отмечены их низкая привлекательность, преимущественно из-за отсутствия информированности, фрагментарность системы регистрации, низкий уровень реализации и завершённости проектов. Опираясь на проведённое исследование, можно констатировать, что промышленный сектор не может самостоятельно справиться с задачами уменьшения негативного влияния на окружающую среду – объёмы образовавшихся отходов и загрязняющих выбросов в последние годы существенно не уменьшились. Обоснована потребность в реализации ЧГП в сфере природопользования, однако отмечено, что поиск соответствующих проектов – сложный процесс, который требует взвешенного подхода.

The article provides insights into the process of developing and implementing public-private partnerships (PPP) as a key pattern of interaction between government and business which is characterized by a range of advantages, in particular investment attraction, risk sharing, handling socioeconomic and infrastructural issues, creating new jobs, etc. It is argued that building PPPs in the area of nature management embeds features associated with the existence of certain contradictions, in particular, the issue of reducing the environmental burden is the government’s responsibility whereas nature management is held at the enterprise level where environmental costs are financed by a leftover principle. This article seeks to explore the critical importance of building public-private partnerships in nature management. To attain the above goal, it is recommended to pursue the following basic objectives: to explore global trends in the process of PPP creation including those in the field of nature management; to provide argument for the critical role of PPPs for nature management in Ukraine; to identify the key issues in the implementation of the principles of environmental responsibility at the corporate level. To meet the research objectives, general scientific research methods have been employed, in particular, logical generalization, graphic analysis of the dynamics of the key indicators of nature management and in PPP functioning. A study of international good practices in the implementation of PPPs in other countries has identified the main trends which translates in transaction and investment drop and active participation of international investors from the United States, China, and France. The article exposes the reasons for the excessive human-caused environmental load in Ukraine against the corresponding indicators in developed economies. Thus, implementation of PPPs should become an important tool to tackle environmental challenges. According to the research findings, the key barriers to successful PPP performance in Ukraine are the following: their low attractiveness due to lack of awareness, fragmentary character of the registration system, low level of project implementation and completeness. Based on the study results, a conclusion could be drawn that industries alone are not capable to reduce environmental risks and harmful effects. The amount of wastes and pollutant emissions does not demonstrate a positive trend towards reduction in recent years. The article substantiates the need to implement PPPs in nature management. However, it is argued that the search for such projects is a complicated process that requires a well-balanced approach.