Особливості функціонування інтегрованих структур бізнесу як базису інноваційного розвитку підприємництва

Abstract

Статтю присвячено актуальним питанням дослідження особливостей функціонування інтегрованих структур бізнесу як базису інноваційного розвитку підприємництва. На основі поглиблення розуміння дуальної природи інтегрованих структур та передумов їх розвитку було виявлено, що інтегровані структури бізнесу являють собою організаційно-правову форму злиття виробничих та організаційних ресурсів, а також банківського капіталу, що, своєю чергою, породжує єдність конкуренції та кооперації, динамічний симбіоз яких стає новим джерелом успішного функціонування суб’єктів підприємництва в умовах розвитку інноваційної економіки. Проведений літературний огляд існуючих на сьогодні шляхів інноваційного розвитку підприємництва на засадах інтеграційної кооперації дозволив систематизувати підходи до створення підприємницьких інтеграційних утворень в Україні. Основною передумовою процесів злиттів і поглинань визначено конкурентне середовище, а точніше – зміни, що відбуваються в технологічній та організаційній сферах. Розвиток інноваційної економіки виражається в її глобалізації, диверсифікації, технологічному прогресі, лібералізаційних тенденціях ринків і т. ін. Кожен із цих факторів окремо і в поєднанні з іншими викликає необхідність перегляду прогнозів і переоцінки активів усіма компаніями. Результати проведеного аналізу щодо дослідження особливостей функціонування інтегрованих структур бізнесу як базису інноваційного розвитку підприємництва дали змогу виявити специфіку формування та розвитку інтеграційних процесів в Україні, що полягає в необхідності розуміння структурної спрямованості інтеграційних процесів. Крім того, важливим у процесі функціонування інтегрованих структур є визначення масштабів виробничо-господарської діяльності: регіональні, міжрегіональні або транснаціональні. Зокрема, інтегровані структури можуть дозволити підприємствам самостійно виходити на ринки міжрегіонального та міжнародного рівнів. Також, за особливих обставин учасники таких структур, своєю чергою, можуть надати дозвіл на виведення частини капіталу з галузей, наприклад, у разі перенасичення ринку та спаду виробництва, особливо в умовах довготривалого скорочення попиту на їх продукцію.

Статья посвящена актуальным вопросам исследования особенностей функционирования интегрированных структур бизнеса как базиса инновационного развития предпринимательства. На основе углубления понимания дуальной природы интегрированных структур и предпосылок их развития было выявлено, что интегрированные структуры бизнеса представляют собой организационно-правовую форму слияния производственных и организационных ресурсов, а также банковского капитала, что, в свою очередь, порождает единство конкуренции и кооперации, динамичный симбиоз которых становится новым источником успешного функционирования субъектов предпринимательства в условиях развития инновационной экономики. Проведённый литературный обзор существующих на сегодня путей инновационного развития предпринимательства на основе интеграционной кооперации позволил систематизировать подходы к созданию предпринимательских интеграционных образований в Украине. Основной предпосылкой процессов слияния и поглощения предложено считать конкурентную среду, а точнее – изменения, которые происходят в технологической и организационной сферах. Развитие инновационной экономики выражается в её глобализации, диверсификации, технологическом прогрессе, либерализационных тенденциях развития рынков и т. п. Каждый из упомянутых факторов по отдельности и в сочетании с другими вызывает необходимость пересмотра прогнозов и переоценки активов всеми компаниями. Результаты проведённого анализа по исследованию особенностей функционирования интегрированных структур бизнеса как базиса инновационного развития предпринимательства позволили выявить специфику формирования и развития интеграционных процессов в Украине, которая заключаются в необходимости определения структурной направленности интеграционных процессов. Кроме того, важным в процессе функционирования интегрированных структур является определение масштабов производственно-хозяйственной деятельности (региональные, межрегиональные или транснациональные). В частности, интегрированные структуры могут позволить предприятиям самостоятельно выходить на рынки межрегионального и международного уровней. Также, при особых обстоятельствах участники таких структур, в свою очередь, могут разрешить вывод части капитала из отраслей, например, в ситуации перенасыщения рынка и спада производства, особенно в условиях длительного сокращения спроса на их продукцию.