Philosophical retrospective of the gender issue

Abstract

Relationships between women and men have always been the subject of attention of philosophers, historians, theologians, sociologists, culturologists, public figures. New worldview systems and the emergence of gender theory are becoming widespread, and gender begins to be declared the subject of personal choice. The author considers the concept of “gender”, revealing its socio-cultural significance and analyzing the development in historical retrospect. The multifaceted nature of the concept of “gender” and the variability of accentuations in its interpretations by different researchers are noted. Considering historically gender issues, the author identifies four gender-role types, which are inherent in both men and women: masculine, feminine, androgenic and undifferentiated. The study of gender issues originates from ancient thinkers, namely: Plato and Aristotle, who in their work begin to consider the relationship between man and woman both within the family and in society. Each historical epoch gives us a model according to which a man and a woman should interact. The Middle Ages were marked by a dual attitude to gender issues: on the one hand, biblical history, and on the other, medieval society with its norms and ideas, where the basic female characteristics are related to the biological and cultural status of women. The article emphasizes that one of the first in the national Renaissance philosophical thought, who considered this issue was Stanislav Orikhovsky cue. In the works of socio-political and ethical orientation, he asserted first of all the ethics and ideology of humanism, which gives the individual a higher step in the hierarchy of values, puts forward the ideal of its comprehensive and harmonious development. As a Renaissance humanist, Orikhovsky considered women a blessing not only in private life. In her opinion, she can be useful for the common good of the state, if she is, for example, a queen. It is important to understand that gender issues are historical in nature and constantly evolving. The main purpose of the article is to consider the evolution of the formation of gender issues in the historical and philosophical process.

Стосунки між жінками і чоловіками завжди були предметом уваги філософів, істориків, богословів, соціологів, культурологів, суспільних діячів. Нові світоглядні системи та поява гендерної теорії набувають поширення, а статева приналежність починає декларуватися предметом особистого вибору людини. Автор розглядає поняття «гендер», виявляючи його соціокультурне значення та аналізуючи розвиток в історичній ретроспективі. Зазначається поліаспектність поняття «гендер» та варіативність акцентуацій у його тлумаченнях різними дослідниками. Розглядаючи історично гендерну проблематику, автор виділяє чотири статево-рольові типи, які притаманні як чоловікам, так і жінкам: мужній, жіночний, андрогенний і недиференційований. Дослідження гендерної проблематики бере свій початок від античних мислителів, а саме: Платона та Аристотеля, які у своїх роботах започатковують розгляд питання взаємовідносин між чоловіком та жінкою як в межах родини, так і в суспільстві. Кожна історична епоха дає нам модель, за якою мають взаємодіяти чоловік та жінка. Епоха середньовіччя знаменується подвійним ставленням до гендерної проблематики: з одного боку, біблійна історія, а з іншого – середньовічне суспільство зі своїми нормами та уявленнями, де основні жіночі характеристики пов’язані з біологічним та культурним статусом жінки. У статті акцентовано увагу на тому, що одним із перших у вітчизняній ренесансній філософській думці, хто розглядав це питання, був Станіслав Оріховський. У працях суспільно-політичного та етичного спрямування він утверджував передовсім етику й ідеологію гуманізму, яка відводить особистості вищий щабель в ієрархії цінностей, висуває ідеал її всебічного і гармонійного розвитку. Як ренесансний гуманіст, Оріховський вважав жінку благом не лише у приватному житті. Вона може бути, на його думку, корисною і для спільного блага держави, якщо є, наприклад, королевою. Важливим є розуміння того, що гендерна проблематика носить історичний характер, який постійно знаходиться у процесі розвитку. Основною метою статті є розгляд еволюції формування гендерної проблематики в історико-філософському процесі.