Методологія оцінювання рівня економічної безпеки підприємства без урахування безпеки його стейкхолдерів

Abstract

У сучасних дослідженнях недостатньо розробленим залишився такий підхід до оцінювання рівня економічної безпеки підприємства, який, з одного боку, не враховував би вплив безпеки його стейкхолдерів, а з іншого – у разі необхідності дозволив би поєднати обидві оцінки. Метою дослідження є вдосконалення методології оцінювання рівня економічної безпеки підприємства без урахування впливу безпеки його стейкхолдерів. Для вирішення поставлених завдань використовувались такі методи дослідження: узагальнення – для аналізу поглядів економістів на об'єкт дослідження та формулювання висновків контент-аналізу первинних джерел; аналіз і синтез – для з'ясування основних наукових категорій дослідження та уточнення індикаторів економічної безпеки. Обґрунтовано, що для оцінювання рівня економічної безпеки більш доцільним видається показник нестачі прибутку до оподаткування (earnings before tax, EBT), оскільки з аналітичного погляду, він містить усі ті переваги, що й чистий прибуток, але при цьому відрізняється такою характеристикою, як порівнюваність. Запропоновано визначати величину нестачі EBT як суму недоотриманого прибутку до оподаткування, якої не бракує для того, щоб індикатори кожного складника економічної безпеки підприємства дорівнювали своїм спеціально установленим значенням. Уточнено індикатори економічної безпеки відповідно до її декомпозиції, яка розглядається в розрізі безпеки поточних економічних інтересів, що представлена ієрархічною структурою, та безпеки інтересів підприємства у стратегічному періоді. При цьому акцентовано увагу на виключенні із наведеної ієрархії безпеки будь-якої групи стейкхолдерів. Запропоновано показник оцінювання рівня економічної безпеки підприємства та відповідна шкала переведення отриманих значень у лінгвістичні терміни. Для оцінювання економічної безпеки у стратегічному періоді запропоновано застосовувати показник нестачі грошової доданої вартості підприємства. Розроблений підхід не передбачає оцінювання витрат на забезпечення безпеки стейкхолдерів, що дозволяє визначити рівень економічної безпеки безпосередньо самого підприємства. Застосування такого підходу в практичній діяльності економічних служб підприємств (у т.ч. служб економічної безпеки) сприятиме підвищенню ефективності управлінських рішень. Це обумовлюється тим, що отримана інформація на підставі запропонованого підходу дозволить об’єктивно врахувати вплив тих чи інших заходів на порушення економічних інтересів підприємства без урахування витрат на забезпечення безпеки стейкхолдерів.

В современных исследованиях недостаточно разработанным остался такой подход к оцениванию уровня экономической безопасности предприятия, который, с одной стороны, не учитывал бы влияние безопасности его стейкхолдеров, а с другой – в случае необходимости позволил бы совместить обе оценки. Целью исследования является совершенствование методологии оценивания уровня экономической безопасности предприятия без учёта влияния безопасности его стейкхолдеров. Для решения поставленных задач использовались такие методы исследования: обобщение – для анализа взглядов экономистов на объект исследования и формулирование выводов контент-анализа первичных источников; анализ и синтез – для выяснения основных научных категорий исследования и уточнения индикаторов экономической безопасности. Обосновано, что для оценивания уровня экономической безопасности более целесообразным представляется показатель недостатка прибыли до налогообложения (earnings before tax, EBT), поскольку с аналитической точки зрения, он содержит все те преимущества, что и чистая прибыль, но при этом отличается такой характеристикой, как сопоставимость. Предложено определять величину недостатка EBT как сумму недополученной прибыли до налогообложения, которой не хватает для того, чтобы индикаторы каждой составляющей экономической безопасности предприятия равнялись своим специально установленным значениям. Уточнены индикаторы экономической безопасности в соответствии с её декомпозицией, которая рассматривается в разрезе безопасности текущих экономических интересов и представлена иерархической структурой, а также безопасности интересов предприятия в стратегическом периоде. При этом акцентировано внимание на исключении из приведённой иерархии безопасности любой группы стейкхолдеров. Предложен показатель оценки уровня экономической безопасности предприятия и соответствующая шкала перевода полученных значений в лингвистические термины. Для оценивания экономической безопасности в стратегическом периоде предложено применять показатель недостатка денежной добавленной стоимости предприятия. Разработанный подход не предусматривает оценивание затрат на обеспечение безопасности стейкхолдеров, что позволяет определить уровень экономической безопасности непосредственно самого предприятия. Применение такого подхода в практической деятельности экономических служб предприятий (в т. ч. служб экономической безопасности) будет способствовать повышению эффективности управленческих решений. Это объясняется тем, что полученная информация на основании предложенного подхода позволит объективно учесть влияние тех или иных мероприятий на нарушение экономических интересов предприятия без учёта расходов на обеспечение безопасности стейкхолдеров.

The modern literature review has identified a certain research gap in developing an approach to assess the level of enterprise economic security that would not take into account the impact of its stakeholders security, on the one hand, but would provide it, if necessary, on the other – to combine both assessment methods. The purpose of this study is to improve the methodology for assessing the level of enterprise economic security beyond the context of considering its stakeholders security perspective. To attain the objectives set in the study, the following research methods have been employed: generalization – to explore different economic concepts and approaches to view the object of study and develop conclusions behind the content analysis of primary sources; analysis and synthesis – to interpret the key research categories and specify the economic security indicators. It argued that for assessing the level of economic security, from analytical perspective, the EBT deficit indicator (earnings before tax) seems more appropriate, since it offers all the advantages of net profit, but at the same time is characterized by the benefit of its comparability. It is suggested to calculate the EBT value deficiency as the amount of lost profit before tax, which is insufficient to ensure that the indicators of each component of the enterprise economic security are equal to their reference or established values. The study also specifies the economic security indicators subject to its decomposition, which is considered in terms of company current economic interests security and is presented by a hierarchical structure, as well as the overall enterprise security in the strategic period. Moreover, a special focus is placed that any stakeholders group has to be excluded from the above security hierarchy. The study offers an indicator to assess the level of enterprise economic security and an appropriate scale for transforming the obtained values into linguistic terms. To evaluate economic security in the strategic period, the use of the company cash value added indicator is suggested. The developed approach does not assume cost assessment needed to ensure stakeholders security which allows measuring the so called net economic security. The application of this approach in business practices of company structural units (including economic security services) will contribute to enhancing management decisions effectiveness, since the information available through the use of the proposed approach will provide an objective background to evaluate the effects from a number of activities against violation of the enterprise economic interests without taking into account the costs for ensuring the stakeholders security.