Вплив типу в'язального обладнання на показники втрати міцності поліетиленових та параарамідних ниток після в'язання

Abstract

У даній статті представлено результати дослідження впливу типу плосков'язального обладнання на показники втрати міцності високомолекулярних поліетиленових (ПЕ) та параарамідних (ПА) ниток після в’язання, а також у разі їх поєднання у процесі в’язання з металевою монониткою. Зразки трикотажних полотен вироблено переплетенням кулірна гладь на двох типах плосков’язального обладнання 8 класу: плоскофангова машина типу ПВРК та рукавичний автомат ПА-8-33 (РА). При цьому у процесі в'язання довжина нитки в петлі залишалася незмінною (ℓ=8,9мм). У відповідності до існуючої методики встановлено величину розривального навантаження та видовження ниток до та після в'язання на розривній машині KaoTieh KT-7010AZ. Для оцінки втрати міцності нитки після в'язання використано коефіцієнт використання міцності, який представляє собою відношення міцності нитки після та до в'язання. У результаті реалізованого експерименту виявлено, що коефіцієнт використання міцності ПА нитки зразків трикотажу без введення у структуру металевої мононитки, порівняно з ПЕ, незалежно від типу в’язального обладнання збільшується. У разі введення у структуру металевої мононитки незалежно від типу в’язального обладнання коефіцієнт використання міцності ПА нитки порівняно з ПЕ зростає. Таким чином ПЕ нитки при переробці їх у структуру трикотажу переплетення гладь у більшій мірі втрачають міцність, що пояснюється особливостями вихідного полімера. ПЕ нитки більш чутливі до видовження при силових навантаженнях та руйнації окремих волокон внаслідок взаємодії з металевою монониткою. Це і спричиняє більшу втрату міцності у процесі в'язання трикотажу саме ПЕ нитки, яка за своєю будовою є багатофіламентною некрученою ниткою. Одержані у ході досліджень характеристики втрати міцності високомолекулярних поліетиленових та параарамідних ниток, перероблених у структуру кулірного трикотажу переплетення гладь, дають можливість формувати задані властивості трикотажу у кінцевому продукті.

В данной статье представлены результаты исследования влияния типа плосковязального оборудования на показатели потери прочности высокомолекулярных полиэтиленовых (ПЭ) и параарамидных (ПА) нитей после вязания, а также в случае их сочетания в процессе вязания с металлической мононитью. Образцы трикотажных полотен изготовлены переплетением кулирная гладь на двух типах плосковязального оборудования 8 класса: плоскофанговой машине типа ПВРК и перчаточном автомате ПА-8-33 (РА). При этом в процессе вязания длина нити в петле оставалась неизменной (ℓ = 8,9мм). В соответствии с существующей методикой установлено величину разрывной нагрузки и удлинения нитей до и после вязания на разрывной машине KaoTieh KT-7010AZ. Для оценки потери прочности нити после вязания использован коэффициент использования прочности, который представляет собой отношение прочности нити после и до вязания. В результате реализованного эксперимента выявлено, что коэффициент использования прочности ПА нити образцов трикотажа без введения в структуру металлической мононити, по сравнению с ПЭ, независимо от типа вязального оборудования увеличивается. В случае введения в структуру металлической мононити независимо от типа вязального оборудования коэффициент использования прочности ПА нити по сравнению с ПЭ растет. Таким образом ПЭ нити при переработке их в структуру трикотажа переплетения гладь в большей степени теряют прочность, что объясняется особенностями исходного полимера. ПЭ нити более чувствительны к удлинению при силовых нагрузках и разрушению отдельных волокон в результате взаимодействия с металлической мононитью. Это и вызывает большую потерю прочности в процессе вязания трикотажа именно ПЭ нитей, которые по своему строению являются многофиламентными некручеными нитями. Полученные в ходе исследований характеристики потери прочности высокомолекулярных полиэтиленовых и параарамидных нитей, переработанных в структуру кулирного трикотажа переплетения гладь, дают возможность формировать заданные свойства трикотажа в конечном продукте.

This article presents the results of a study of the effect of type of knitting equipment on the loss of strength of high molecular weight polyethylene (PE) and para-aramid (PA) filaments after knitting, as well as when combined in the process of knitting with a metal monofilament. Samples of knitted fabrics are made by interlacing the cooling surface on two types of flat-knitting equipment of the 8th class: the flat-type machine PVRK and the glove machine PA-8-33 (RA). In accordance with the existing methodology, the value of the breaking load and the elongation of the yarns before and after knitting on the KaoTieh KT-7010AZ breaking machine was established. To estimate the loss of thread strength after knitting, the use factor of strength, which is the ratio of the strength of the thread after and before knitting, was used. As a result of the experiment, it is found that the coefficient of PA strength of the yarn of knitwear samples without introduction into the metal monofilament structure, in comparison with PE, increases regardless of the type of knitting equipment. When introduced into the structure of a metal monofilament, regardless of the type of knitting equipment, the coefficient of PA strength of the filament compared to the PE increases. Thus, the PE filaments, when processing them into the structure of knitwear, weave loosening, to a greater extent, lose their strength, which is explained by the peculiarities of the original polymer. PE filaments are more sensitive to elongation at power loads and destruction of individual fibers due to interaction with the metal monofilament. This causes a greater loss of strength in the knitting process of the PE thread itself, which by its structure is a multifilament non-twisted thread. The characteristics of the loss of strength of high-molecular-weight polyethylene and para-aramid threads obtained in the structure of the knit fabric knit fabric, obtained in the course of the researches, give the opportunity to form the specified properties of knitwear in the final product.