Мурали як засіб соціальних комунікацій. Порівняння світового досвіду

Abstract

Методика дослідження включає в себе мистецтвознавчий історико-культурологічний, компаративістський методи, а також метод соціального аналізу, які спрямовані на виявлення особливостей контекстів муралізму, що зумовлені соціальними, культурними, національними, економічними й політичними особливостями різних країн світу. У статті визначено поняття, специфіку муралу як виду сучасного комунікативного мистецтва. Розглянуто історію його виникнення та походження. Проведено компаративістський аналіз муралу й мистецтва графіті, окреслено їх відмінні та спільні риси, функції у суспільній взаємодії. Визначено головне призначення муралів у містах, зокрема, візуалізація нагальних суспільних проблем, завдань, аспектів повсякдення, що спрямовано на актуалізацію соціальної активності, підвищення потенціалу громадянського усвідомлення, відповідальності серед представників соціальної більшості, проте, внаслідок можливих масштабів масового впливу агітаційного характеру потребує затверджень дизайнерів, архітекторів, соціологів тощо. Досліджено мистецтво муралу різних культур світу, тематик їх соціокультурних наративів. Проведено аналіз існуючого світового досвіду муралізму, його соціокультурного значення, визначено, що мурали є не тільки видом мистецтва, а й вагомими наративами інформаційного суспільства, засобом комунікації між митцем, чи замовником проекту, та цільовою аудиторією, ефективним інструментом створення соціального діалогу, смаків та уподобань. Отримані результати зумовлюють можливості більш глибокого розуміння феномену муралів як з мистецької позиції технік, образів, колористики сучасного стріт-арту, так й як яскравий інтерактивний наратив постмодерного соціуму, в якому інформація та комунікація посідають провідні позиції.

Методика исследования включает в себя искусствоведческий, историко-культурологический, компаративистский методы а также метод социального анализа, направленных на выявление особенностей контекстов мурализма, которые обусловленны социо-политическими, национальными, экономическими своеобразиями разных стран мира. В статье определено понятие, специфику муралов как вида современного коммуникативного искусства. Рассмотрена история его возникновения и происхождения. Проведен компаративистский анализ муралов и искусства графити, определены их отличные и общие черты, функции в общественном взаимодействии. Выделены главные направления муралов в городах, в частности, визуализация насущных аспектов повседневности, что направлено на актуализацию социальной активности, повышение потенциала гражданского сознания, ответственности среди представителей социальной большинства, однако, вследствие возможных масштабов массового влияния агитационного характера требует утверждений дизайнеров, архитекторов, социологов и тому подобное. Исследовано искусство муралов различных культур мира, тематик их социо-культурных нарративов. Проведен анализ существующего мирового опыта мурализма, его социокультурной роли, определено, что муралы являются не только видом искусства, но и весомыми нарративами информационного общества, средством коммуникации между художником, или заказчиком проекта, и целевой аудиторией, эффективным инструментом создания социального диалога, вкусов и предпочтений. Полученные результаты дают возможности более глубокого понимания феномена мурала как с художественной позиции техник, образов, колористики современного стрит-арта, так и как яркий интерактивный нарратив постмодернистского социума, в котором информация и коммуникация занимают ведущие позиции.

Investigation of the phenomenon of murals as a modern form of art and means of social communication, analysis of world experience in this area of communicative interactions. The research methodology includes historical and cultural studies of art, comparative methods, as well as a method of social analysis aimed at identifying the cultural contexts of muralism, which are determined by the socio-political, national and economic peculiarities of different countries of the world. The article defines the concept, specificity of the mural as a form of modern communicative art. The history of its origin is considered. A comparative analysis of murals and art of graffiti has been carried out, their distinctive and common features, functions in social interaction are outlined. The main purpose of the murals in the cities is determined, in particular, visualization of urgent social problems, tasks, aspects of everyday life aimed at social activity actualization, increase of the potential of civic awareness, responsibility among representatives of social majority, however, due to the possible scale of mass influence of agitation nature, requires the approval of designers, architects, sociologists, etc. The art of the mural of different cultures of the world, the themes of their socio-cultural narratives is explored. The analysis of the existing international experience of muralism, its sociocultural significance has been carried out; it has been determined that murals are not only an art form, but also powerful narratives of the information society, a means of communication between an artist or project customer, and a target audience, an effective tool for creating social dialogue, tastes and preferences. The results of the study reveal the possibility of a deeper understanding of the phenomenon of murals from the artistic standpoint of techniques, images, colors of modern street art, as well as a bright interactive narrative of postmodern society, in which information and communication occupy leading positions.