Комунікативна парадигма в рефлексіях навчально-освітнього процесу

Abstract

Сьогодні знання вважається сферою, в якій можна одержати відповіді на всі виклики сьогодення. Перетворившись на важливий фундамент сучасної епохи, знання включають в себе інновації інфосоціуму, перетворюючись на простір, поза яким вже не можуть існувати суспільство і людина. Це простір суспільства, заснованого на знаннях. Трансформація загальних умов інфосоціуму приводить до появи нових методологічних рефлексій, побудованих на інформаційно-комунікативних технологіях сучасності. Зміна способів отримання інформації та знання обумовлюючи зміну форм мислення, приводить і до трансформації сприйняття особистістю змісту реальності. Проблематизація когнітивних вимірів освіти в переосмисленні теорії “інформаційного суспільства” висвітлена в працях П. Друкера, Р. Хатчісона, Т. Хусена, в роботах О. Висоцької, А. Огурцова, Д. Галкіна, Н. Громико та ін. Основу фундаментальної мети світового розвитку складають інноваційна економіка і культура, які ґрунтуються на знаннях і спираються на продуктивні можливості людини до творення новацій в науково-технічній сфері. Постає завдання виявити нові комунікативні можливості учасників мисленнєвого процесу, які реалізуються в освітній діяльності. Домінантою сьогодення є “суспільство знань” – світоглядний та науковий концепт, актуалізований соціальними, культурними та філософськими дискурсами в процесі ретельного переосмислення теорії “інформаційного суспільства”. Набуваючи все більшої популярності у зв’язку з проблематизацією когнітивних вимірів освіти, економіки та технології, даний концепт набуває сучасного визначення: це – суспільство, основою розвитку якого є внутрішня поліфонія та індивідуальні здібності кожного його представника. Таким чином, в сучасному суспільстві особливу роль відіграє не тільки “інформація”, але й “знання”. Виокремлення і диференціація цих двох понять набуває принципового значення. Сучасна епоха (досягнувши визначення “епохи знань”), приносить нове розуміння “знання”. Парадигмальні зрушення, які відбуваються сьогодні у всіх сферах суспільного життя, в тому числі й освіті, показують набування освітньо-навчальними процесами нових рис. “Освітній розум” (разом з філософським), збагачений досвідом грандіозних проектів та рішучих реконструкцій, починає генерувати нове, креативне мислення в процесі одержання знань. І хоча час від часу воно потрапляє в період пасивності, проте саме воно здатне активізувати освітній процес, надати йому життєвої сили.

Today, knowledge is considered an area in which you can get answers to all the challenges of our time. Having turned into an important foundation of the modern era, knowledge includes the innovations of the infosocium, turning into space beyond which society and man can no longer exist. This is the space of a knowledge-based society. The transformation of the general conditions of the infosocium leads to the emergence of new methodological reflections built on the information and communication technologies of our time. A change in the methods of obtaining information and knowledge, causing a change in the forms of thinking, also leads to a transformation in the person’s perception of the content of reality. The problematization of the cognitive dimensions of education in rethinking the theory of the "information society" is highlighted in the works of such scientists as P. Drucker, R. Hutchison, T. Husen, O. Vysotska, A. Ohurtsova, D. Galkina and others. The basis of the fundamental goal of world development is an innovative economy and culture based on knowledge and based on the productive capabilities of a person to create innovations in the scientific and technical field. The task is to identify new communicative abilities of participants in the thought process that are realized in educational activities. The dominant feature of today is the “knowledge society” – a worldview and scientific concept, updated by social, cultural and philosophical discourses in the process of a thorough rethinking of the theory of “information society”. Gaining increasing popularity in connection with the problematization of the cognitive dimensions of education, economics and technology, this concept gains a modern definition: it is a society whose development is based on internal polyphony and the individual abilities of each of its representatives. Thus, in modern society, not only “information”, but also “knowledge” plays a special role. The separation and differentiation of these two concepts are of fundamental importance. The modern era (having reached the definition of the "era of knowledge") brings a new understanding of "knowledge." The paradigm shifts that are occurring today in all areas of public life, including education, show the acquisition of new features by the educational and educational processes. The “Educational Mind” (together with the philosophical one), enriched by the experience of grandiose projects and decisive reconstructions, begins to generate new, creative thinking in the process of gaining knowledge. And although from time to time it falls into a period of passivity, however, it is it that is able to activate the educational process, give it vitality.