Administrative solutions for implementation of competition projects in the frameworks of public-private partnership

Abstract

Загальна мета проектів державно-приватного партнерства (ДПП) полягає в пошуку рішень проблем, в яких переваги приватного сектору (наявність фінансових активів, належне управління, схильність до інновацій та підприємництва) поєднуються з вигодами державного сектору (соціальні питання та екологічні проблеми). Щоб бути економічно доцільним, проект ДПП має поєднувати ефективність розподілу ресурсів з ефективністю виробництва, що повністю перевершує вибрані державні або приватні проекти. Традиційне управління ДПП (поточні проекти в економічному розвитку країни) втрачає свою актуальність, оскільки виходить з припущення про визначеність масштабу проекту, тобто достовірності його результатів (продукти, що вироблятимуться та властивості цих продуктів). Відповідно, розглядати можливі проекти ДПП потрібно з погляду системного мислення і системи управління, в яких проект проявляється не в ізоляції, а в комплексі, в контексті того, що відбувається. Загалом, після детального аналізу можна стверджувати, що підвищення ефективності управління на всіх етапах проекту ДПП може бути досягнуто шляхом застосування таких заходів: 1) поліпшення доступу громадськості до інформації про проект та процедури конкурсу; 2) створення окремих веб-сайтів для участі в конкурсі потенційних компаній-партнерів (особливо для середніх і малих проектів); 3) посилення конкуренції; 4) створення повноцінної проектної команди з ефективним лідером; 5) можливостi вибіркового моніторингу виконання роботи за участю зовнішніх консультантів, що підвищить прозорість і контроль в цілому, а також знизить рівень корупції.

Общая цель проектов государственно-частного партнерства (ГЧП) – найти решения проблем, в которых выгоды частного сектора (доступность финансовых активов, хорошее управление, склонность к инновациям и предпринимательству) сочетаются с преимуществами государственного сектора (социальные и экологические проблемы). В рамках экономической целесообразности проект ГЧП должен сочетать эффективность распределения ресурсов с эффективностью производства, которая полностью превосходит выбранные государственные или частные проекты. Традиционное управление ГЧП (текущие проекты в экономическом развитии страны) утрачивает свою актуальность, так как исходят из предположения о масштабности проекта, то есть о достоверности его результатов (продукты, которые будут сделаны, и свойства этих продукты). Соответственно, рассматривать возможные проекты ГЧП следует с точки зрения системного мышления и системы управления, где проект проявляет себя не изолированно от реального, окружающего его изменения, а в комплексе, в контексте происходящего. В целом, после проведения детального анализа мы можем констатировать, что повышения эффективности управления на всех этапах проекта ГЧП можно добиться путем применения следующих мер: 1) улучшения доступа общественности к информации о проекте и процедурах конкурса; 2) создания индивидуальных сайтов для участия в конкурсе потенциальных компаний-партнеров (особенно для средних и малых проектов); 3) усиления конкуренции; 4) создания полноценной проектной команды с эффективным руководителем; 5) возможности выборочного мониторинга выполнения работ с участием внешних консультантов, что повысит прозрачность и контроль в целом, а также снизит уровень коррупции.

The overall goal of public-private partnership projects (PPPs) is to find solutions to problems combining the benefits of the private sector (availability of financial assets, good governance, propensity for innovation and entrepreneurship) with the advantages of public sector (social issues and environmental concerns). From an economic feasibility perspective, the PPP project should integrate the efficiency of resource allocation with production efficiency which totally outperforms the selected public or private projects. Traditional PPP management (projects under the current stage of national economic development) loses its edge since it stems from the assumption of about the project scale dimension, that is, the project results validity (products to be made and their inherent properties). Thus, eventual PPP projects should be viewed through the prism of systems thinking and management paradigm through which the project becomes apparent not in isolation but as a whole in the context of what is happening. The research findings provide evidence that enhancing management efficiency at all stages of the PPP project can be achieved through implementation of the following actions: 1) improving public access to information about the project and the competition procedures; 2) creating individual websites for the participation of potential partner companies in the competition (for medium and small projects, in particular); 3) increasing competition; 4) building a real project team with an effective leader; 5) providing opportunities for selective monitoring of the performance with the participation of external consultants, thus facilitating a framework for enhancing transparency and overall control as well as contributing to reducing corruption.