Франчайзинг як форма розвитку підприємництва соціально вразливих верств населення

Abstract

У статті з’ясовано, що франчайзинг, як специфічна форма ведення бізнесу, застосовується у всіх країнах з розвиненою ринковою економікою. Проте масштаби використання франчайзингу в українській економіці, особливо для ведення бізнесу та підприємництва соціально вразливими верствами населення, досі залишаються доволі обмеженими. Гіпотеза наукового дослідження полягає у визначенні привабливості франчайзингу для соціально вразливих верств населення. Застосування такої форми підприємництва соціально вразливими верствами населення дасть змогу одержати незаперечні переваги для учасників франчайзингових відносин: для підприємців-початківців – це реальна можливість організувати власну справу, оскільки до їх розпорядження надається стабільний дохідний бізнес; для відомих фірм і компаній – розширити і зміцнити свої позиції на ринку; а для держави – отримати ефективний інструмент підтримки підприємництва. Метою цього дослідження є обґрунтування найбільш доцільної моделі підприємництва на засадах франшизи соціально вразливих верств населення, а також визначення специфіки її використання. Для узагальнення результатів дослідження було використано такі методи: таксономії – для проведення аналізу основних етапів еволюції та класифікації бізнес-моделей; кластерного та факторного аналізу – для уточнення основних компонентів і інструментів бізнес-моделі на засадах франшизи; моделювання майбутнього на основі побудови сценаріїв – для прогнозування ймовірних соціокультурних та екзистенційних ризиків підприємництва на засадах франшизи. Визначено ознаки підприємництва на засадах франшизи, його місце і роль в суспільно-економічній системі; джерела і мотиви виникнення соціального підприємництва; специфіку формування бізнес-моделей для соціально вразливих верств населення; обґрунтовано ознаки і критерії для розробки типології бізнес-моделей на засадах франшизи; розкрито інституційні особливості формування різних типів бізнес-моделей на засадах франшизи. Проведене дослідження концептуальних аспектів соціального підприємництва поглибило теоретичне розуміння особливостей функціонування і розвитку суб'єктів соціального підприємництва та сприяло виявленню специфіки формування різних типів бізнес-моделей на засадах франшизи. Використання найбільш оптимальної моделі допоможе підвищити ефективність управління соціально-підприємницькими фірмами, що своєю чергою забезпечить зростання сумарного соціального ефекту через тиражування та розповсюдження успішних, стійких бізнес-моделей.

В статье установлено, что франчайзинг, как специфическая форма ведения бизнеса, применяется во всех странах с развитой рыночной экономикой. Однако масштабы использования франчайзинга в украинской экономике, особенно для ведения бизнеса и предпринимательства социально уязвимыми слоями населения, остаются по-прежнему довольно ограниченными. Гипотеза научного исследования состоит в определении привлекательности франчайзинга для социально уязвимых слоев населения. Применение такой формы предпринимательства социально уязвимыми слоями населения позволяет получить неоспоримые преимущества для участников франчайзинговых отношений: для начинающих предпринимателей – это реальная возможность организовать собственное дело, так как в их распоряжение предоставляется стабильный доходный бизнес; для известных фирм и компаний – расширить и укрепить свои позиции на рынке; а для государства – приобрести эффективный инструмент поддержки предпринимательства. Цель данного исследования состоит в обосновании наиболее целесообразной модели предпринимательства на основе франшизы социально уязвимых слоев населения и определении специфики ее использования. Для обобщения результатов исследования были использованы следующие методы: таксономии – для проведения анализа основных этапов эволюции и классификации бизнес-моделей; кластерного и факторного анализа – для уточнения основных компонентов и инструментов бизнес-модели на основе франшизы; моделирование будущего на основе построения сценариев – для прогнозирования возможных социокультурных и экзистенциальных рисков предпринимательства на основе франшизы. Определены признаки предпринимательства на основе франшизы, его место и роль в общественно-экономической системе; источники и мотивы возникновения социального предпринимательства; специфику формирования бизнес-моделей для социально уязвимых слоев населения; обоснованы признаки и критерии для разработки типологии бизнес-моделей на основе франшизы; раскрыты институциональные особенности формирования различных типов бизнес-моделей на основе франшизы. Проведенное исследование концептуальных аспектов социального предпринимательства позволило расширить теоретическое понимание особенностей функционирования и развития субъектов социального предпринимательства и выявить специфику формирования различных типов бизнес-моделей на основе франшизы. Использование наиболее оптимальной модели поможет повысить эффективность управления социально-предпринимательскими фирмами, что в свою очередь будет способствовать повышению суммарного социального эффекта через тиражирование и распространение успешных устойчивых бизнес-моделей.

The paper argues that franchising is a specific form of doing business that applies to all developed market-economy countries. However, the scope of franchise practice in the Ukrainian economy, in particular in the area of doing business and entrepreneurship among socially vulnerable groups, remains rather limited. The research hypothesis is to assess the attractiveness of franchising for socially vulnerable populations. The implementation of this type of entrepreneurship by socially vulnerable groups allows to gain significant benefits for all the participants of franchising relationships: for start-uppers this is a good opportunity for effective self-employment, since they obtain a stable profitable business; for reputed firms and companies – to expand and strengthen their market positions; for the state – to acquire an effective tool to support entrepreneurship. The purpose of this study is to provide rationale for selecting the most appropriate franchise business model for socially vulnerable populations and to evaluate its implementation specifics. To summarize the research findings, the following methods were used: the taxonomy method – to analyze the key stages of business models evolution and classification; cluster and factor analysis – to expound the basic elements and tools of a franchise business model; the methodology for modeling of future by constructing scenarios – to predict possible socio-cultural and existential franchise-based entrepreneurship risks. The paper also seeks to explore characteristics of franchise entrepreneurship; its significance and role in the socioeconomic framework; the sources and motifs behind social entrepreneurship; the specific patterns of building business models for socially vulnerable groups along with justifying the particular indicators and criteria to develop a franchise business model typology and to reveal the institutional aspects in the formation of different types of franchise-based business models. The above study on the conceptual paradigm of social entrepreneurship has allowed to expand the theoretical understanding of social business entities functioning and development and to identify the peculiarities in the formation of different types of franchise business models. The application of the most optimal model will contribute to enhance the management efficiency of social businesses, which in turn will increase the cumulative social effects through the replication and dissemination of successful sustainable business models.